ban2

Файні події, що відбулися в історії світу цього дня. 13 січня

1. Міжнародні свята 

  • День пам'яті захисників свободи в Литві
  • Гана День Визволення
  • Того День Звільнення
  • День святого Кнута у Швеції
  • Лорі у Північній Індії (Пенджабі).

2. Національні свята

Щедрий Вечір (або свято Меланії)

3. Релігійні свята

Православні

Вiддання свята Рiздва Христового.
Прп. Меланiї Римлянки (439).

Католицькі:

Агриций, епископ Трирский, св. Андрей, епископ Трирский, св. Вероника из Бинаско, дева, монахиня, св. Вивенций, из монастыря Верзи, св. Глафира, дева, Амасийская, св. Гумесинд, пресвитер, мч., Кордубский (Кордовский),св. Ермил, мч., Сингидунский (Белградский), св. Иларий, епископ Пиктавийский (Пуатевенский), учитель Церкви, св. Кентигерн (Кентегерн, Кинтигерн, Кентегрин), епископ Глазго, св. Коннан, епископ, св. Леонтий, епископ Кесарии Каппадокийской, св. Потит, мч., Сардинский, св. Ремигий, епископ Реймсский, св. Сервус-Деи, монах, мч., Кордубский (Кордовский), св. Стратоник, мч., Сингидунский (Белградский), св. Берно, аббат Клюни, блж. Berno Годфрид (Годефрид) Каппербергский, блж. Иветта (Ютта), вдова, блж. Иветта (Юэтта, Юэта, Ютта, Ювета) из Юи, блж. Хильдемар Арруэзский, исп., отшельник, блж.

4. Іменини  

Вусіріс, Гавдентій, Гай, Геласій, Іриней, Мартіна, Меланія, Немь, Олімпіодор, Олімпіодор, Саламін.

5. Події    

  • 1610 — Галілео Галілей відкрив четвертий супутник Юпітера, який згодом отримав назву Каллісто. Третій за величиною супутник у Сонячній системі, розміром приблизно з Меркурій
  • 1810 — у Петербурзі урочисто відкрита Державна рада — вища закононарадча установа царської Росії, створена за проектом Михайла Сперанського
  • 1819 — встановлення казенного продажу алкогольного питва у Росії
  • 1854 — Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент — акордеон
  • 1928 — у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах.
  • 1934 — у Радянському Союзі запроваджено новий вчений ступінь — «кандидат наук»
  • 1942 — Конференція представників союзних країн, окупованих Німеччиною, що відбулася в Лондоні, прийняла декларацію про покарання військових злочинців
  • 1945 — радянські війська зайняли Будапешт
  • 1957 — компанія Wham-O почала випуск фризбі
  • 1965 — губернатор штату Мінесота (США) Карл Ролваг та мер Міннеаполісу Артур Нафталін підписали прокламації про проголошення 22 січня «Днем української незалежності»
  • 1993 — у Парижі представники 130 країн підписали «Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її знищення».

ПОДІЇ УКРАЇНА

  • 1681 — у Бахчисараї підписано договір, який завершив російсько-турецьку війну 1676–1681
  • 1916 — головний начальник Одеського Військового Округу і Генерал-губернатор Ебєлов видав обов'язкову постанову № 18415, якою перевізникам заборонено відмовлятися везти пасажирів, а також грубо поводитися з пасажирами і вимагати від них оплати понад встановлену таксу. Штраф — 3 тисячі рублів, або 3 місяці тюремного ув'язнення
  • 1919 — у Києві Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної служби
  • 1919 — у Харкові утворено Українське центральне агенство (Укрцентраг) з розповсюдження преси й літератури
  • 1919 — У Херсоні відбулась губернська селянська нарада, на якій були присутні представники від усіх повітів. Селянство вітало республіканський уряд й заявило, що підтримує його прагнення до незалежності України
  • 1944 — війська 1-го Українського фронту зайняли місто Корець (Рівненська обл.) та райцентр Берездів (Кам'янець-Подільська обл)
  • 1992 — Республіка Кіпр визнала незалежність України
  • 1992 — Україна та Королівство Швеція встановили дипломатичні відносини.
  • 2010 — Апеляційний суд Києва за поданням СБУ визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді - Голодоморі - в Україні в 1932-33 роках.

6. Дні народження  

  • 1827 — Микола Бекетов, російський фізико-хімік
  • 1864 — Вільгельм Він, австрійський фізик, лауреат Нобелівської премії.
  • 1924 — Пауль Карл Феєрабенд, американський філософ і методолог науки
  • 1924 — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф
  • 1931 — Вайнер Аркадій Олександрович, радянський письменник, сценарист та драматург. Брат та співавтор письменника та журналіста Г. А. Вайнера, разом з яким написані детективні романами: «Годинник для містера Келлі» (1967), «Навпомацки опівдні» (1968), «Ліки проти страху», «Гонки по вертикалі», «Візит до Мінотавра» (1972), «Ера милосердя» (1976), «Петля і камінь в зеленій траві», «Євангеліє від ката» і інші. За романом Аркадія і Георгія Вайнерів «Ера милосердя» був поставлений один з найпопулярніших радянських фільмів — «Місце зустрічі змінити не можна».
  • 1966 — Ірина Вікторовна Апексимова, російська актриса ("День народження Буржуя", "Ефект доміно"). 1969 — Стівен Хендрі, шотландський спортсмен-більярдист, семиразовий чемпіон світу зі снукера
  • 1972 — Щербо Віталій, білоруський гімнаст, шестиразовий переможець Олімпійських ігор (1992)
  • 1977 — Орландо Блум, англійський кіноактор («Володар перснів», «Пірати Карибського моря», «Царство небесне», «Троя»).

НАРОДИЛИСЯ В УКРАЇНІ

  • 1877 — Левко Мацієвич, український інженер-конструктор, винахідник, політичний діяч; перший український авіатор, автор проекту першого авіаносця
  • 1888 — Антон Семенович Макаренко, український радянський педагог і письменник
  • 1894 — Онацький Євген, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець
  • 1952 — Микола Сергійович Кули́к, український вчений у галузі авіаційних двигунів
  • 1970 — Володимир Володимирович Чаплинський, активіст Євромайдану. Боєць Небесної Сотні. Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності; медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, посмертно)
  • 1976 — Оле́г Микола́йович Бірю́к, старший льотчик-інструктор 7-го окремого полку армійської авіації Збройних сил України, підполковник (посмертно). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
  • 1977 — Костюче́нко Арту́р Іва́нович, підполковник ЗСУ, командир батальйону, 1-а окрема танкова бригада. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
  • 1977 — Арту́р Іва́нович Костюче́нко, підполковник Збройних сил України. Командир батальйону, 1-а окрема танкова бригада. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
  • 1983 — І́гор І́горович Горбе́нко, український спецпризначенець, підполковник (посмертно) Служби безпеки України, офіцер зв'язку Центру спеціальних операцій «Альфа». За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
  • 1986 — Максим Олександрович Лавренюк, український футболіст, воротар.
  • 1988 — Ілля́ Євге́нович Ідель, вояк батальйону «Айдар». Приїхав до Києва восени 2013-го, лишився в часі подій Революції Гідності. В часі війни — старший оператор, підрозділ диверсійної розвідки, 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». На Черкащині посмертну відзнаку бійця АТО отримала 6-річна донька
  • 1991 — Ду́сь Сергі́й Васи́льович, сержант Збройних сил України. Механік-водій танка, 1-а окрема танкова бригада. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 1994 — Владисла́в Микола́йович Муравйо́в, старший солдат Збройних сил України. Старший розвідник-оператор 80-ї окремої аеромобільної бригади. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)

Джерела:

Підготувала: Людмила Тищенко

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"