ban2

НАЙВИЗНАЧНІШІ КІНОРЕЖИСЕРИ УКРАЇНИ



За останні роки вітчизняний кінематограф почав подавати ознаки життя: українські стрічки займають не останні місця на міжнародних фестивалях, їх починають показувати в прокаті.
А організатори найбільшого Одеського українського кінофестивалю говорять про небувалий ажіотаж і високу якість картин. "У 2014 році на відбір для Українського національного конкурсу надіслали 128 фільмів. Відібрати 20 картин для підсумкової програми було простіше, ніж зазвичай. Якість робіт за останні роки серйозно покращилася", - розповіла напередодні фестивалю його засновниця і президент Вікторія Тігіпко.

Журнал Forbes, спільно з учасниками кіноринку, відібрав десять провідних експертів і попросив їх назвати десять найвидатніших кінорежисерів України. До групи експертів увійшли:

  • Станіслав Бітюцький - кінокритик, головний редактор журналу Cineticle
  • Сергій Васильєв - кінокритик, співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва
  • Володимир Войтенко - кінокритик, ведучий авторської програми "Аргумент кіно" ("1+1")
  • Ірина Гордійчук - кінокритик, член ФІПРЕССІ
  • Ігор Грабович - кінокритик
  • Олександр Гусєв - кінокритик, оглядач сайту "Українська правда"
  • Дмитро Десятерик - кінокритик, оглядач газети "День"
  • Денис Іванов - директор компанії "Артхаус Трафік"
  • Ярослав Підгора-Гвяздовський - кінокритик, оглядач журналу "ШО"
  • Алік Шпилюк - кінокритик, арт-директор ОМКФ

Критеріями для визначення топ-10 українських режисерів стали: рівень майстерності, визнання у вітчизняному професійному середовищі та за кордоном, успіхи на міжнародних фестивалях, суспільна значущість творчих досягнень режисера, його популярність і громадська активність.
У результаті сформувалась ось така десятка:

  1. 1 місце – Кіра Муратова (81 бал)
  2. 2 місце – Мирослав Слабошпицький (79 балів)
  3. 3 місце – Сергій Лозниця (78 балів)
  4. 4 місце – Володимир Тихий (54 бали)
  5. 5 місце – Роман Балаян (35 балів)
  6. 6 місце – Олег Сенцов (34 бали)
  7. 7 місце – Валентин Васянович (19 балів)
  8. 8 місце – Ігор Подольчак (18 балів)
  9. 9 місце – Михайло Іллєнко (16 балів)
  10. 10 місце – Олесь Санін (15 балів)

 

Три режисери почали свою роботу в кіноіндустрії ще за радянської влади, інші сім - у роки незалежності. Різниця в кількості створених стрічок величезна: якщо на рахунку Кіри Муратової 16 повнометражних ігрових фільмів, то у Мирослава Слабошпицького і Олега Сенцова - лише по одному, а у Сергія Лозниці, Валентина Васяновича, Ігоря Подольчака та Олеся Саніна - всього по два. Неабиякою мірою рейтинг відображає не тільки режисерську ієрархію, а й незавидне становище українського кінематографу.


myratovaКіра Муратова - місце проживання: Одеса, вік: 79 років, візитна картка: "Астенічний синдром" (1989)
Єдиний режисер топ-10, якого експерти характеризували епітетами "великий" і "геніальний". Починала працювати ще в 1960-ті, відразу ж заявивши про себе як про неординарного майстра з яскраво вираженою власною кіномовою. Автор таких видатних фільмів, як "Короткі зустрічі", "Довгі проводи", "Захоплення", "Три історії", "Мелодія для шарманки". Лауреат більше 20 нагород, в тому числі володар "Срібного ведмедя" Берлінського кінофестивалю. Творчі досягнення Кіри Муратової настільки вагомі, що її лідерство здається беззаперечним. Однак розрив між першим і другим місцем склав всього два бали. Багато в чому це пояснюється специфікою її стилю, прийнятного далеко не для всіх глядачів, і,навіть, не для всіх фахівців. "Кіра Муратова була, є і назавжди залишиться головним національним надбанням сучасного українського кіно. Вона залишиться не тільки в його історії, але, як і будь-який геній, в історії світового кінематографу"- казав про неї кінокритик Алік Шпилюк.


slaboshpuzkiyМирослав Слабошпицький - місце проживання: Київ, вік: 39 років, візитна картка: "Плем'я" (2014)
Якби опитування проводилося кількома місяцями раніше, Мирослав Слабошпицький, скоріш за все, не те що б не опинився на одному з перших місць, але й зовсім не потрапив би в топ-10. На рахунку режисера поки лише один-єдиний повнометражний фільм, зате який! "Плем'я" підняло чимало галасу в Каннах і отримало три призи у конкурсі "Тиждень критики". Ці досягнення справили на експертів, більшість з яких ще не мали можливості подивитися фільм, настільки сильне враження, що Слабошпицького відразу зробили ключовою фігурою вітчизняного кінематографу. Наскільки це виправдано, можна буде дізнатися досить скоро: унікальна для світового кіно стрічка, всі діалоги в якій ведуться на мові глухонімих, вийде в прокат у вересні. За словами кінокритика Дмитра Десятерика: "Цей режисер запропонував радикально нову мову для вітчизняного кінематографу. Після такого виклику українське кіно вже не буде таким, як раніше".


loznyzyaСергій Лозниця - місце проживання: Берлін, вік: 49 років, візитна картка: "Щастя моє" (2011)
Уродженець білоруських Барановичів, колишній житель Києва, випускник московського ВДІКу і нинішній мешканець Берліна перейшов від документального кіно до ігрового всього чотири роки тому. Зміна амплуа виявилася тріумфальною - фільми "Щастя моє" і "В тумані" принесли режисерові сім головних призів міжнародних кінофестивалів. Сенсацією цьогорічного Канського кіноогляду стала документальна картина "Майдан", присвячена революційним подіям, що відбулись цієї зими в Києві. Живучи у Німеччині, Лозниця так багато знімає в Україні і про Україну (наступний його проект - ігровий фільм про трагедію Бабиного Яру), що може вважатися повноправним українським режисером. "Найпотужніший художник, однаково сильний і в ігровому, і в документальному кіно. Міцна канська номенклатура: два фільми - "Щастя моє" і "В тумані" - у конкурсі з призами, а "Майдан" був включений в нинішній "Двотижневик режисерів", здається, ще до монтажу картини" – така думка кінокритика, співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва Сергія Васильєва.


tixiyПро цього режисера Володимир Войтенко, кінокритик, ведучий авторської програми "Аргумент кіно" каже: "За останнє п'ятиріччя Тихий зробив для емансипації і становлення нового українського кіно так багато, як ніхто інший. Очолена ним громадська ініціатива "Вавилон'13" зіграла неабияку кінематографічну роль в українській революції гідності". Це Володимир Тихий - місце проживання: Київ, вік: 44 роки, візитна картка: проект "Мудаки. Арабески" (2011)
Режисерські досягнення Володимира Тихого в повнометражному кіно не настільки вагомі, але його роль в організації вітчизняного кінопроцесу переоцінити важко. Тихий - лідер молодого покоління українських кінематографістів, куратор гостросоціальних альманахів короткометражних фільмів "Мудаки. Арабески","Україна, goodbye!","Вавилон'13", що виявили не тільки організаторські та продюсерські таланти режисера, але і його активну громадську позицію.
"Для місця в пантеоні "Польотів уві сні й наяву" було би достатньо, актуальності вони не втратили. Напевно, художні перемоги Балаяна в минулому та його авторитет сьогодні - незаперечні"- так відгукнувся Сергій Васильєв. Роман Балаян - місце проживання: Київ, вік: 73 роки, візитна картка: "Польоти уві сні і наяву" (1982)
"Каштанка", "Поцілунок", "Бережи мене, мій талісман" і, звичайно ж, знамениті "Польоти", що стали воістину народним фільмом (в кінотеатрах його побачили 6,5 млн. глядачів), зробили Романа Балаяна одним з найяскравіших світських режисерів 1980-х. Йому виключно точно вдалося передати дух епохи застою, її внутрішню порожнечу і беззмістовність, тугу за іншим життям. У роки незалежності творчі успіхи Балаяна були набагато скромнішими, жоден з його фільмів цього періоду широкого резонансу не мав. Зараз режисер відійшов від роботи в кіно і зайнявся викладацькою діяльністю.


senzovІ наш героїчний - Олег Сенцов, місце проживання: Москва, слідчий ізолятор в Лефортово, вік: 38 років, візитна картка: "Гамер" (2011)
Доля Олега Сенцова здається казкою, віднедавна - страшною. Будучи власником сімферопольського комп'ютерного клубу, він зняв свій перший і поки що єдиний фільм на власні гроші. Бюджет стрічки "Гамер", що розповідає про геймера, який став призером чемпіонату світу, склав $20 000, всі ролі безкоштовно виконали непрофесійні актори. Картина була представлена на Роттердамському кінофестивалі, отримала призи на фестивалях в Одесі, Ханти-Мансійську і Трускавці. У травні цього року режисер, який брав участь в Автомайдані та займав проукраїнську позицію під час кримської кризи, після анексії Криму був затриманий в Сімферополі співробітниками ФСБ, відправлений до Москви і звинувачений у підготовці терактів. З вимогою звільнити Сенцова до президента Росії звернулися Педро Альмодовар, Анджей Вайда, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі, Майк Лі, Кен Лоуч, Агнешка Холланд та інші знамениті режисери. Володимир Путін звернення проігнорував. "Надзвичайно діяльний український режисер Сенцов готував два нових проекти, але і його громадська активність, що мала настільки драматичні наслідки, змусила багатьох згадати про саме існування українського кінематографу" – важко не погодитися з Олександром Гусєвим, кінокритиком, оглядачем сайту "Українська правда".


vasyanovychВалентин Васянович - місце проживання: Київ, вік: 43 роки, візитна картка: "Креденс" (2013)
Валентин Васянович здобув популярність завдяки роботам у документальному кіно, які принесли йому призи на фестивалях в Баку, Клермон-Феррані, Нансі, Торонто. Перший його повнометражний ігровий фільм "Звичайна справа" (2012) критики зустріли прохолодно, але після "Креденс" (2013) про Васяновича заговорили як про одну з надій українського кінематографу. Разом з Мирославом Слабошпицьким працював над фільмом "Плем'я" в якості продюсера і оператора. Роботу в неігровому кіно Васянович не залишає: днями його документальний фільм "Сутінки" виграв національний конкурс Одеського кінофестивалю. Ігор Грабович, кінокритик: "Однаково успішний документаліст і режисер ігрового кіно. Його остання картина "Креденс" є прикладом сучасної класики. Вдало поєднує режисуру з продюсуванням"


podolchakІгор Подольчак - людина-оркестр. Місце проживання: Львів, Київ, вік: 52 роки, візитна картка: "Las Meninas"(2008). Починав як художник - живописець, графік, фотограф, акціоніст, брав участь у більш ніж 150 художніх виставках, його роботи знаходяться в 26 музеях і приватних колекціях. З 1989-го по 2004-й займався активною кураторської діяльністю. У середині 2000-х почав займатися кінематографом. Зняв дві повнометражні стрічки "Las Meninas" і "Delirium", перша з яких побувала на 27 міжнародних фестивалях. Характерний прихильник авторського некомерційного кіно, призначеного для вузького кола поціновувачів. "Найяскравіший представник найчистішого арт-хаусу в українському кіно - зі спеціальним художньо-естетичним акцентом, який безумовно засновується на образотворчій, кураторській та акційній творчості автора"- Алік Шпилюк, кінокритик, арт-директор ОМКФ.


ilyenkoМихайло Іллєнко - місце проживання: Київ, вік: 67 років, візитна картка: "Той Хто Пройшов Крізь Вогонь" (2012). "Блискучий осколок 70-х, творець масштабних, високобюджетних і прекрасно бездарних постановок у жанрі "українського поетичного кіно". В якості декана і викладача режисерської майстерності кінофакультету університету ім. Карпенка-Карого та директора кінофестивалю короткометражок "Відкрита ніч" неабияк впливає на молоду українську кіноіндустрію"- такий відгук дає Олександр Гусєв. 

Молодший брат режисерів Вадима та Юрія Іллєнка. Дебютував у середині 1970-х, в радянський період зняв п'ять фільмів, які не мали великого успіху. Після довгої перерви повернувся до кінематографу з героїко-патріотичною фантазією "ТойХтоПройшовКрізьВогонь", начебто заснованою на реальній історії. Картина, що розповідає про українського радянського льотчика, який став вождем індіанського племені в Канаді, при бюджеті в $16 млн. зібрала трохи більше $2 млн.


saninДонедавна Олесь Санін був автором лише одного повнометражного художнього фільму. Проживає у Київі, вік: 41 рік, візитна картка: "Поводир" (2014). Його "Мамай", знятий в 2003 році за мотивами українських та кримськотатарських легенд, вважається характерним зразком авторського, поетичного кіно. На Одеському кінофестивалі відбулася довгоочікувана прем'єра стрічки "Поводир", присвяченої подіям 1930-х років в Україні. Думки критиків виявилися як ніколи полярними. Одні вважають, що Санін створив настільки необхідний українському глядачеві історико-патріотичний фільм. Інші визнали стрічку наскрізь фальшивою агітацією і повним провалом. "Після заявки "Мамаєм" і нереалізованого "Матчу", Санін показав "Поводирем", що є ще порох в порохівницях. Це величне, епічне, драматичне кіно, досить майстерно придумане і поставлене (хоча і не без претензій), ставить його поряд з найпомітнішими режисерами України" – така думка Ярослава Підгора-Гвяздовського, кінокритика, оглядача журналу "ШО".

 

Не потрапили до переліку ще багато українських режисерів, які теж доклали чимало зусиль для розвитку українського кінематографу. Серед них:

  • Марина Врода – лауреатка нагороди «Золота пальмова гілка за короткометражний фільм» Канського фестивалю, «Крос» (2011).
  • Любомир Левицький – режисер перших українських жахастиків "Штольня" і "Тіні незабутих предків".
  • Ігор Стрембіцький – перший українець, що отримав найвищу нагороду Канського фестивалю – "Золоту пальмову гілку" за стрічку "Подорожні".
  • Вадим Перельман – номінований на премію Оскар за стрічку "Будинок з піску і туману"
  • Олександр Янчук – відомий за свої постановки історичних патріотичних стрічок на теми, заборонені у радянські часи.

А ще скільки їх в українському кінематографі – розкритих і не розкритих талантів, які чекають свого часу і слідують за своєю музою. Будемо сподіватись, колись настане і їх час, адже українському кіно ще є куди розвиватись…

Інформацію зібрано на сайті http://www.uamodna.com та з форумів шанувальників кіномистецтва.

Підготувала Людмила Тищенко

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"