ban2

Файні анекдоти

jokeАнекдот – це ситуація, запорзичена з буденного життя. Можливо, трохи прикрашена та доповнена. Для колориту.

Смійтеся на зодоров’я , розповідайте анекдоти іншим, присилайте свої. Сміх нам допомагає жити, сміх нам дає щастя, сміх продовжує наше життя.

Доки ми сміємося – доти нас не перемогти! 

Точно за Фрейдом – коментар Пєскова щодо нагородження Кадирова: «Це просто співпадіння! У нього є й інші заслуги!»
Із обов’язками заступника декана Микола Валуєв упорався, проте словосполучення «філологічний факультет» і досі не може вимовити з першого разу.
Сусід чеpез городину звідать сусіда:– Шо то вы, сусідо, анде празновали? Так’исьте файно танцьовали, шо но.– Йо, то наш дідо вулик пеpекинув.
Закарпатський легінь проходит допризивний медогляд. Дохтор звідат:– Што у тя з руков?– Кров із пальця брали.– А чого гіпс?– А я не давав…
Фраза “Я – син прокурора!” ніяк не подіяла на ведмедя…..
Добрий динь пане вчитилю, якся має мій онук?Тать учиться добре,чесный. Лим учора ся утпрошовав на ваш похорон!
– Няньку, завтра батьківські збори. Пуйдеш?– Нє.– Пак чом?– Знаю я ваші збори. Ліпше на тоті гроші літом на море пуйдеме.
– Жоно, подивись кілько я риби наловив!– Не тринди, сусдіка виділа як ти у рибный магазин заходив.– Но… было тилько много, що мусив им продати половину!
Дідови Петрови дохтор поклав новый слуховый апарат. Через 5 дну кличе го у больницю перевіряти ци всьо добрі. Звідат:– Но, што, діду? Усьо чуєте? Ци дома довольні?– Дякую, сыне, чую усьо. А дома я ще не казав, они ще думают ож я глухый. Уже м три раз передумав кому гроші лишати як умру.
Два гуцули на протилежних полонинах. Один кричить другому: – Іване, а ци чув’ись, шо москалі в космос полетіли? – Шо, всі? – Та нє, єден… – Но та шо ся так радуєш?
– Пані! Купіть туалетний папір! Оригінальний! З портретом Путіна!!!– Вибачте. Але мені буде гидко таким папером користуватись…
Розмовляют дві блондинки:— Мій комп’ютер не видит прінтера. Я уже і монітор до нього повернула, а він всьо єдно пише, що не видит. Що міні робити?— Пальцьом покажи.
Гадалка говорит молодій файній жіночці:– Скоро ся познакомите із файним брюнетом, і будете мати уд нього дитину.– А ви можете увидіти што на йсе укаже муй чоловік?
– Петре, та куды так утікаєш? – Йой, біжу, бо не встигну на дізель у 4.20 – Біжи через моє поле. Аж тебе замітит муй бик, та щи встигнеш на 3.10
– Ало, міліція, я туй барана збив.– Но та покладіть го на обочину.– Тать добре,покладу. Айбо шо з його ровером робити?
– А ти знаєш, що у горах біля Ворохти найшли село де жиють дикі гуцули?– Що, й Інтернета не мают?– Но, та не аж такі дикі.
– Пане суддя, мій сусід обізвав мене бегемотом!– Коли то ся стало?– В понеділок.– А чого ви ся лиш тепер жалуєте?– А я лиш учора увидів у інтернеті що то є – бегемот.
– Куме, ходили сь те на весіллє? І як?– Дуже тихо всьо. У ресторані був безкоштовний вай-фай.
– Куме, а ви куди ходите на гриби?– До сусіда.– У нього гриби ростуть?– Нє, сушаться.
Жители Аляски оказались не такими тупыми, как крымчане. Они поставили условие РФ: сначала - мост, потом - референдум.
Допис міститься на сайті "Файні новини"