вона знов прийшла, як і обіцяла..і вона з Луганська!!!!!
- Опубліковано в Файні історії
- 2 коментарів
Всі ми стали трохи більш сентиментальними, хоча і більш жорстокими водночас..Ми навчилися переживати смерті, і разом з тим плачемо через дитячі малюнки..
Ця жіночка не хотіла в кадр :"фотографуйте молодих"...і нас, молодих, тут сьогодні багато і я щаслива..А вона була така одна...мовчазна, з мудрими сумними очима, розміняла давно 8-ий десяток...вона прийшла допомогати плести кікімори...А коли їй треба було іти, дуже вибачалася, "мені поїзд треба зустріти..Я ще обов'язково прийду.....А не скажете, куди оце можна покласти?"...і розкрила свою малесеньку сумочку, в якій принесла черпак і тарілочку...таку молочного кольору, акуратненьку, невеличку тарілочку..для переселенців...і знову ком в горлі...
UPD: вона знов прийшла, як і обіцяла..і вона з Луганська!!!!!
АВТОР: Юліана Литвиненко
2 коментарів
-
Наталия Понеділок, 17 листопада 2014, 23:52 Посилання на коментар
И таких бабулечек, слава Богу, много! Дай Бог нам их мудрость, доброту и терпение!
-
Елена П'ятниця, 14 листопада 2014, 14:56 Посилання на коментар
Потому что абсолютно не важно, откуда и на каком языке говоришь, когда ты - Человек...
Низкий поклон ей.
