ban2

Як ЗАХИСНИКИ мені допомогли. Реальна історія від 21 листопада.

Вчора вечером я їхав додому. Як завжди, сів в маршрутку. Людей не було багато. Тому барсетку з пакетом я поставив на одне сидіння, а себе поставив на інше сидіння. Як правило, я їжу з барсеткою, тобто в руках одна річ. Доїхав до кінцевої зупинки, почав спускатися в метро, поліз за жетонами - а в руках ВСЬОГО одна річ. І, як ви догадалися, пакет.
БІЖУ я до маршрутки - а її не має. Йду на протилежну сторону - там з десяток маршруток (м.Академмістечко хто знає). А моєї не має. Покурив одну цигарку - позаглядав з десяток маршруток. НІЦ. Покурив іншу цигарку, ще оглянов з десяток маршруток - НІЦ. Якби я памятав номер маршрутки, чи звідки вона . Але ж голова іншим забита.
Довелося розпрощатися із грошима, із барсеткою, із карточками, із пігулками, та з іншим. Файно шо в кармані надибва мобільний, паспорт та 2 грн - якраз стільки метро коштує. Дуже розстроєний та сумний пошкандибав я до метро. А шо було робити?
Якби ця історія НЕ мала продовження я би не описував ситуацію.
Але історія має продовження.
Я розпрщався з усім, про болі вже мовчу. Злий та сердитий на життя сідаю в метро.
І на м.Нивки дзвінок. Дзвінок від НЕ знайомої людини, дзвінок від людини якої НІКОЛИ не бачив. Продовження та радість вже можна НЕ описувати. Тільки скажу - барсетка з УСІМА речами в мене - нічого не тронули. А де взяли телефону питаєте? а в мене в барсетці була квітанція на оплату пресилки речей ЗАХИСНИКАМ, точніше до Nataliya Vinnyk. Які в нас файні люди живуть. Передала мені барсетка дочка файної людини - Марина, яка найшла барсетку. НИЗЬКИЙ УКЛІН та щира подяка.

Висновки:
1. Вірте в чудо
2. Українці дуже добра та щира нація
3. Допомагайте ЗАХИСНИКАМ і вам буде везти в житті.

Коментарій 1.

Lesia Pecherska така сама ситуація трапилася з моєю сестрою вчора. Вона забула сумку, - на кредитній картці був написаний мій домашній номер тел., вчора ввечері мені зателефонувала жінка і повернула цю сумку і все що в ній. УКРАЇНЦІ найкраща нація!!!!!

Коментарій 2.

Pelekh Mariya Історія украінського духовного, патріотичного, ментального перевтілення непоодинока.По дорозі додому на м.Лук'янівська у мене випав телефон Самсунг-дуос. Приіхавши додому я була дуже-дуже засмучена, бо апарат подарував мені син зі своєї першоі зарплати і там було записано дуже багато номерів друзів, колег... Звичайно, мені було шкода саме синового подарунка і я плакала... Але через день мені зателефонував незнайомий чоловік і сказав, що його дружина знайшла частини мого телефона, який випав, вони склали його і обов'язково хотіли мені його віддати. Знайшовши в контактах мій номер киівстару, вони зателефонували і повернули мені апарат. Моій радості, гордості за свідомих украінців, неочікувано приємному вирішенню ситуаціі - не було меж!!! Ще раз ДЯКУЮ ВАМ, ДОБРІ ЛЮДИ!!!!

Напишіть Ваш коментар