Міф 4. «Крим – сакральне місце для Росії, а Херсонес її первинна купіль»

Щонайменше дивно чути такий вислів з вуст керівника держави ХХІ століття, який себе вважає політиком світового рівня. З подібною риторикою світ остаточно попрощався ще після арабських завоювань і Хрестових походів. Тим паче все, що пов’язане з історією Корсуня (Херсонеса), –абсолютно чуже для історичної спадщини Росії.
Великий князь Володимир дійсно, за однією з версій, прийняв хрещення у візантійському Херсонесі, але хрестився він як князь Київський, як правитель великої європейської держави, а не як представник Залісся, народи якого заселяли територію сучасної Центральної Росії за часів Київської Русі. Християнство на ці землі прийшло не з Херсонеса, а з Києва. І ще 140 років потому в Заліссі спалахували язичницькі повстання, які з великими труднощами придушували київські дружини. Тому, якщо вже й надавати візантійському Херсонесу роль первинної духовної купелі, то вже точно не «Росії-Московії», а, без сумніву, – «України-Руси».
Утім, чи є факт хрещення в Херсонесі одного князя приводом до територіальних домагань іншої держави? Напевне, у Стамбулі відправили молебні подяки за те, що Путіну ніхто не підказав, що бабця Володимира, княгиня Ольга, прийняла християнство в столиці Візантії – Константинополі. Чим сучасна столиця Туреччині не «купіль Росії»?
Цілком адекватна сучасна людина замислиться, чи є взагалі в таких висловлюваннях здоровий глузд.

  Повернутися до повного переліку міфів ТУТ

Пётр Воронин, специально для онлайн-газеты «Меридиан Севастополь».