Міф 1. «Микита Хрущов подарував Крим Україні»

У 1954 році, за рік після смерті Сталіна, боротьба за владу в Кремлі була в найвищому розпалі. Звісно ж, ні про яке єдиновладдя Микити Хрущова в 1954 році не могло бути й мови. Приєднання Криму до України, поза будь-яким сумнівом, було колегіальним рішенням радянської верхівки, що зафіксовано у всіх документах.
У той час радянським урядом керував Георгій Маленков – ідейний сталініст і супротивник Хрущова. Саме він організовував фактичну передачу Криму, а підписи на документах ставив формальний керівник Союзу – Голова Президії Верховної Ради СРСР Климент Ворошилов.
Цими документами були остаточно узаконені історичний, культурний, природний та економічний взаємозв’язки Криму і материкової України, що склалися впродовж багатьох віків. Окрім того, якби це рішення порушувало радянські закони, то наслідки хрущовського «волюнтаризму» могли б виправити за часів генсека Л. Брежнєва або, зрештою, за Ю. Андропова та М. Горбачова, «повернувши» Крим РРФСР. Але в тому то й річ, що все було зроблено правильно. Передача Криму й відповідні зміни до Конституції були внесені Законом Верховної Ради СРСР, яка тоді була вищим органом управління країною. А Закон, відповідно, є обов’язковим для виконання як для РРФСР, так і для УРСР.
Тому стверджувати, що Хрущов передав Крим Україні, як подарунок, просто не серйозно. Напевне, зараз буде правильніше порушити інше питання: «А чи адекватні були дії Володимира Путіна щодо анексії частини території суверенної держави?...» На це питання відповідь прозвучить обов’язково, можна не сумніватися. І, цілком імовірно, у залі Гаазького трибуналу.

 Повернутися до повного переліку міфів ТУТ

Пётр Воронин, специально для онлайн-газеты «Меридиан Севастополь».