ban2

        ГАЗЕТА "ФАЙНІ НОВИНИ" - ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ У ВІЙНІ          <<< Читати далі

Порадник "Міліція під контролем" ЧАСТИНА ДРУГА

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦЗАСОБІВ ТА ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
СПІЛКУВАННЯ З ПРАЦІВНИКОМ ДАІ
1. Тебе зупинив працівник ДАІ
2. Як вести бесіду із працівником ДАІ?
3. Працівники міліції хочуть здійснити огляд твого автомобіля
4. Стосовно Вас складають протокол та накладають стягнення
5. Вас хочуть оглянути на стан сп’яніння
6. Ваш автомобіль хочуть доставити на штрафний майданчик
7. Ваш автомобіль доставляють на штрафний майданчик
8. Ваш автомобіль на штрафному майданчику
9. З Вас стягують плату за зберігання Вашого автомобіля на штрафному майданчику та за його транспортування
10. Оскаржуємо постанову по справі про адміністративне правопорушення
ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД І ОГЛЯД РЕЧЕЙ МІЛІЦІОНЕРОМ
1. Поняття особистого огляду і огляду речей особи.
2. Правові підстави особистого огляду і огляду речей особи.
3. Процедура особистого огляду і огляду речей особи.
4. Ваші дії у випадку порушення процедури особистого огляду і огляду речей особи.

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦЗАСОБІВ ТА ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю.
Регламентується порядок їхнього застосування статтями 12, 13, 14, 15 Закону України “Про міліцію”, п. 200 Статуту ПС та Постановою №49 Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 (із змінами, внесеними 26.06.2014 року).
Застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо це дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції.

Попередження може бути зроблено голосом, а при значній відстані або звернені до великої групи людей – через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби будуть застосовуватись, та українською і російською мовами не менше як два рази з наданням часу, достатнього для припинення скоєння правопорушення (п. 201 Статуту ПС).

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров`ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору (ст. 12 ЗУ «Про міліцію»). У разі неможливості уникнути сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність встановлену законом. Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування (ст. 13 ЗУ «Про міліцію»).

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків. Міліція може скеровувати спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб’єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

  • для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров’ю;
  • для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
  • для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення в разі захоплення;
  • для затримання і доставки в міліцію або в інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
  • для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров’я людей;
  • для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов’язки для охорони громадського порядку і боротьбі зі злочинністю;
  • для звільнення заручників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Забороняється застосування спеціальних засобів:

  • сльозоточивих речовин і вибухових пристроїв у приміщеннях і виробництвах, пов’язаних з виготовленням продукції із вибухових і легкозаймистих речовин у дитячих та лікувальних закладах;
  • світлошумові засоби відволікаючої дії застосовуються на відстані не ближче 2-х метрів від людини;
  • при застосуванні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх в межах зони ураження, в період дії цих речовин;
  • «Черемуха – 1», «Черемуха – 4», «Черемуха – 12», «Сирень – 3», «Облако», застосовуються тільки на відкритій місцевості;
  • патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії (Волна-р) відстрілюються за допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній частині ніг;
  • забороняється застосування малогабаритних підривних устроїв «Ключ», «Імпульс» для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, де перебувають заручники;
  • забороняється завдання ударів гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевих органах;
  • при застосуванні наручників необхідна періодична (не рідше ніж через 2 години) перевірка стану фіксації замків;
  • застосування газових пістолетів і балончиків здійснюється згідно з Інструкцією «Про порядок придбання, зберігання, видачі і застосування газових пістолетів і балончиків» виходячи із тактико-технічних даних спеціального засобу;
  • бронемашини використовуються тільки при проведенні операцій по затриманню озброєних злочинців, ліквідації масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
  • при охороні громадського порядку використовуються службові собака, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування і перебувають у штатах підрозділів службового собаківництва;
  • забороняється патрулювання з службовими собаками без намордника у місцях з масовим перебуванням людей, у поїздах, а також передавати собак іншим особам і залишати їх без нагляду під час патрулювання;
  • під час патрулювання собака повинен знаходитися зліва на короткому поводку і без намордника.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю:
при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;
проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників міліції або збройної непокори;
перед застосуванням зброї працівник міліції крім випадків, коли його життю або життю і здоров’ю громадян загрожує безпосередньо небезпека, повинен зробити попередження про намір її застосувати окликом «Стій! Стріляти буду» і пострілом вверх;
без попередження зброя може бути застосована при раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з під варти із зброєю, або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.
Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові право застосувати вогнепальну зброю.

СПІЛКУВАННЯ З ПРАЦІВНИКОМ ДАІ

1. Тебе зупинив працівник ДАІ
Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках – жестом руки. При цьому співробітник ДАІ спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім – на місце, де йому слід зупинитися (пункт 27.3. Наказу 111).
Законодавством (пункт 21-1 статті 11 ЗУ «Про міліцію») визначений вичерпний перелік випадків, які надають право співробітнику ДАІ зупинити транспортний засіб, а саме при:

  • порушенні правил дорожнього руху водіями;
  • відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;
  • наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
  • наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення;
  • перебування транспортного засобу в розшуку;
  • наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;
  • необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
  • необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
  • проведенні цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб;
  • виконанні рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами;
  • якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
  • порушенні визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

В кожному разі працівник міліції зобов’язаний повідомити водієві причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення. На вимогу співробітника ДАІ зупинку варто здійснювати з дотриманням вимог ПДР (пункт 2.4 ПДР).
Не поспішайте кидатись в обійми міліціонерові, вибігаючи з автомобіля, поки не з’ясуєте його намірів та не будете впевнені в адекватності його поведінки. З автомобіля не виходьте, а зачекайте працівника ДАІ, знаходячись в автомобілі. Фіксатори дверей установіть в нижнє положення, для спілкування приспустіть скло водійських дверей. Працівник ДАІ відповідно до пункту 27.4. Наказу 111 має право запросити водія вийти з автомобіля лише:

  • з метою усунення технічної несправності транспортного засобу або порушень правил перевезення вантажів;
  • коли є достатні підстави вважати, що водій знаходиться в стані сп’яніння;
  • коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину;
  • коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху;

При наявності аудіо, відео фіксуючого пристрою (мобільний телефон з технічними можливостями тощо) – увімкніть його.
Зафіксуйте автомобіль, на якому несе службу працівник ДАІ. У разі знаходження поблизу інших зупинених транспортних засобів, водіїв чи пасажирів – зафіксуйте їх та запишіть номерні знаки цих транспортних засобів з метою встановлення потенційних свідків на випадок суперечливих правовідносин з працівником ДАІ. Якщо працівник ДАІ змусив Вас зупинитися в одному з місць, заборонених для зупинки (пункт 15.9. ПДР) – зафіксуйте об’єкти, розташовані біля Вас, таким чином, щоб можна було ідентифікувати місце розташування Вашого автомобіля. Зупиняти транспортні засоби в місцях, заборонених ПДР (крім залізничних переїздів), працівник ДАІ має право лише у виключних випадках (достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп’яніння, підозрюється у скоєнні злочину, залишив місце ДТП, створює аварійні ситуації іншим учасникам руху) (пункт 12.11. Наказу 111).

2. Як вести бесіду із працівником ДАІ?
Під час зупинки транспортного засобу працівник ДАІ зобов’язаний без затримки підійти до водія (пункт 27.4. Наказу 111), а не змушувати його витрачати час.
Уважно вислухайте і зафіксуйте звернення до Вас працівником ДАІ (більше інформації про технічну фіксацію дій працівника міліції Ви можете знайти у відповідному розділі), заборона таких дії є протиправною. Під час звернення до водія працівник ДАІ зобов’язаний: привітатися; чітко й зрозуміло назвати свою посаду, звання та прізвище; повідомити про причину зупинки транспортного засобу, суть звернення, суть скоєного правопорушення у випадку його вчинення. На вимогу учасника дорожнього руху працівник ДАІ зобов’язаний пред’явити своє службове посвідчення (ст. 5 ЗУ «Про міліцію).
Працівник ДАІ має право висловити вимогу про пред’явлення водієм:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом;
б) реєстраційного документа на транспортний засіб;
в) поліса (сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки (пункти 14.7., 27.2. Наказу 111; підпункт «а» пункту 2.4. ПДР, частина 2 статті 5 ЗУ «Про міліцію»).
Названі документи надавати в руки працівникові ДАІ не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівником ДАІ передати йому в руки документи протиправна (абзац 2 частини 2 статті 16 ЗУ «Про дорожній рух»; підпункт «а» пункту 2.4. ПДР). Перед тим, як пред’явити свої документи, бажано висловити вимогу до працівника ДАІ пред’явити його службове посвідчення).
З посвідчення бажано переписати прізвище, ім’я, по батькові, звання, посаду для можливого оскарження дій до прокуратури чи до суду, також уточнити причину зупинки і суть скоєного правопорушення. Не забудьте записати номер нагрудного знака працівника, він також може Вам знадобитися для його ідентифікації. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху працівникові ДАІ забороняється: звертатися на «ти»; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред’являти безпідставні звинувачення (пункт 17.2. Наказу 111).
Зверніть увагу, чи відповідають прізвище, звання та посада тим, які назвав працівник ДАІ при зверненні, і чи не закінчився термін дії посвідчення. У разі виявлення невідповідності чи закінчення терміну дії посвідчення, вимоги такого працівника не виконуйте, негайно телефонуйте черговому УМВС (ГУМВС), на території обслуговування якого це трапилося, та на телефон довіри Департаменту ДАІ МВС України.

3. Працівники міліції хочуть здійснити огляд твого автомобіля
Згідно підпункту «в» пункту 2.4. ПДР на вимогу працівника ДАІ водій повинен дати можливість оглянути транспортний засіб, але відповідно до законодавства та за наявності на те законних підстав. Крім ПДР, право працівникам правоохоронних органів оглянути в певних випадках твій автомобіль надається також низкою норм КУпАП, ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про заходи протидії…» тощо. Проте жодна з цих норм не визначає межі такого огляду (оглянути автомобіль зовні, чи оглянути салон автомобіля, у тому числі важкодоступні місця). Така невизначеність працівниками міліції, як правило, тлумачиться на свою користь, в салоні Вашого автомобіля вони почуваються як у власному. Такі обставини досить часто призводять до того, що при оглядах автомобілів вилучаються заборонені в обігу предмети (боєприпаси, наркотичні засоби тощо), які потрапляють туди разом з працівниками міліції. Тому, щоб убезпечити себе від таких неприємностей, Ви маєте знати, що Ваш автомобіль охоплюється юридичним поняттям «інше володіння особи» (абзац 3 пункту 11 Постанови ВСУ N 2). Проникнення до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду не допускається (частина 1 статті 30 Конституції). Конституцією передбачені, як виняток, невідкладні випадки, пов’язані лише з: врятуванням життя людей; врятуванням майна; безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Цей перелік випадків є вичерпний. У цих випадках можливий інший порядок проникнення до Вашого автомобіля, проведення в ньому огляду чи обшуку, але цей порядок має бути встановлений виключно законом (частина 2 статті 30 Конституції). За проникнення працівника ДАІ до Вашого автомобіля, проведення в ньому огляду чи обшуку всупереч зазначеному порядку передбачене кримінальне покарання за порушення недоторканості іншого володіння особи (стаття 162 ККУ).
Крім того майте на увазі, що огляд від обшуку відрізняється тим, що при огляді активні дії здійснюються Вами (наприклад, Ви самостійно відкриваєте багажник, двері салону, демонструєте закриті місця салону тощо), виконуючи вимоги працівника ДАІ, а він в свою чергу лише спостерігає за твоїми діями та речами, ні до чого не торкаючись руками. За результатами огляду обов’язково складається протокол, один екземпляр якого Ви маєте отримати.

4. Стосовно Вас складають протокол та накладають стягнення
Для того, щоб притягнути Вас до відповідальності за порушення ПДР, працівник ДАІ має скласти протокол, а в ряді випадків має право на місці зупинки винести постанову про притягнення до відповідальності. Саме протокол має передувати винесенню постанови, а не навпаки. Протокол складається в двох екземплярах, один з яких під розписку вручається водієві (стаття 254 КУпАП).
У протоколі зазначаються:

  • дата і місце його складення;
  • посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу, яка притягається до відповідальності;
  • місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
  • нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків;
  • пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина 1 статті 256 КУпАП).

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 КУпАП).
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина 3 статті 256 КУпАП). Зверніть увагу на бланк протоколу, де зазначено, що Вам роз’яснені стаття 63 Конституції та стаття 268 КУпАП. Працівник ДАІ зобов’язаний зробити ці роз’яснення при складенні протоколу (частина 4 статті 256 КУпАП), але, як правило, ним ця вимога ігнорується. Тому Ви маєте знати, що стаття 268 КУпАП дає Вам, між іншим, право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання.

І головне – при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (далі – захисника). Держава гарантує Вам можливість, незалежно від характеру правовідносин з державними органами, вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує. Ви маєте право реалізовувати всі вище перераховані права за участі саме того захисника, послугами якого Ви бажаєте користуватися.

А тому у всіх випадках, коли законодавством працівникові ДАІ надане право накладати стягнення (виносити постанову) безпосередньо на місці зупинки, в протоколі, в графі «пояснення правопорушника» Ви маєте право зробити запис: « Правопорушення не скоював. Стаття 268 КУпАП мені не роз’яснена. При розгляді справи бажаю скористатися послугами адвоката, за участі якого буду знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання ». При наявності такого запису у протоколі працівник ДАІ позбавляється права виносити постанову на місці, а зобов’язаний призначити час і місце розгляду справи у присутності визначеного Вами захисника. Це надає Вам можливість отримати кваліфіковану юридичну допомогу при прийнятті стосовно Вас рішення по адміністративній справі. З таких обставин наявність чи відсутність правопорушення, Вашої вини у його скоєнні буде встановлюватися не лише протоколом, складеним працівником ДАІ, а сукупністю наявних та представлених Вами за допомогою захисника доказів, до яких, зокрема, належать Ваші пояснення, пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, інші фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
Крім того Ви маєте знати, що не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності (стаття 17 КУпАП) і у разі наявності таких обставин вони кваліфіковано будуть доведені Вашим захисником при розгляді адміністративної справи. Слід також мати на увазі, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення.

5. Вас хочуть оглянути на стан сп’яніння
Працівник ДАІ запідозрив, що Ви перебуваєте у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують Вашу увагу та швидкість реакції. Ви маєте знати, що така підозра може виникнути лише у разі наявності відповідних ознак.
Ознаками алкогольного сп’яніння є:

  • запах алкоголю з порожнини рота;
  • порушення координації рухів;
  • порушення мови;
  • виражене тремтіння пальців рук;
  • різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
  • поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість. (Пункти 1.3.; 1.4. Наказу 400/666).
При наявності зазначених ознак працівник ДАІ зобов’язаний відсторонити водія від керування автомобілем та провести огляд на стан сп’яніння (частина 1 статті 266 КУпАП). Відсторонити – це не значить відібрати у Вас автомобіль. Можливість керування автомобілем має бути надана уповноваженій Вами особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування автомобілем (частина 7 статті 266 КУпАП). У жодному разі не відмовляйтесь від проходження огляду на стан сп’яніння, не давайте себе спровокувати на таку відмову, тому що правові наслідки відмови такі ж самі, як і керування у стані сп’яніння (стаття 130 КУпАП, пункт 8 Постанови КМУ 1103). Але вимагайте проведення огляду у порядку, встановленому чинним законодавством. Для цього Ви маєте знати деякі вимоги законодавства.

Огляд на стан сп’яніння (незалежно від того, чи це наркотичне або алкогольне сп’яніння, чи знаходження під впливом лікарських препаратів) має бути проведений з дотриманням таких обов’язкових вимог!:

  • на місці зупинки;
  • працівником ДАІ, який пройшов відповідну підготовку (має відповідний сертифікат);
  • з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові;
  • у присутності двох свідків. (частина 2 статті 266 КУпАП, пункти 2.2.; 2.7. Наказу 400/666).

Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (пункт 4 Постанови КМУ 1103). Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (пункт 2.4. Наказу 400/666).
Перед проведенням огляду на стан сп’яніння працівник ДАІ інформує водія про порядок застосування спеціального технічного засобу та на його вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку (пункт 2.5. Наказу 400/666).
Для проведення огляду можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, використання яких погоджене Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Міністерством охорони здоров’я, а саме:
газоаналізатор «AlcoQuant 6020»;
газоаналізатор «Alcotest 6510»;
газоаналізатор «Alcotest 6810»;
газоаналізатор «Alcotest 7410 Plus com»;
прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, «Алконт 01». (Наказ 33).
Пам’ятайте, що водій має нести відповідальність не за вживання алкоголю, а за певний фізіологічний стан (більше 0,2 проміле алкоголю в крові), який є наслідком такого вживання). Відповідно до вимог Закону (статті 266 КУпАП) проведення огляду водія на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я можливе лише в двох випадках:
якщо огляд проведений на місці зупинки з дотриманням всіх вище перерахованих вимог, але водій незгоден з результатами огляду і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров’я;
якщо водієві в присутності двох свідків запропоновано провести огляд на місці зупинки, водія попередньо проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, на його вимогу надане свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, але водій відмовився від проходження огляду на місці і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров’я. (Частина 2 статті 266 КУпАП). Будь-якого іншого порядку проведення огляду Законом не передбачено, а огляд, проведений з порушеннями зазначених вимог, вважається недійсним (Частина 5 статті 266 КУпАП).

Зверніть увагу:

  • у жодному разі працівник ДАІ не має права доставляти Вас до закладу охорони здоров’я примусово;
  • для того, щоб ставити питання про проведення Вашого огляду на стан сп’яніння, крім виявлення відповідних ознак сп’яніння, у працівника ДАІ обов’язково має бути спеціальний технічний засіб (який у нього переважно відсутній);
  • закон (КУпАП) встановлює однакові вимоги щодо порядку проведення огляду незалежно від виду сп’яніння (алкогольного, чи наркотичного, чи під впливом лікарських засобів). Щоправда пункт. 2.12. Наказу 400/666 у разі виявлення ознак наркотичного сп’яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів передбачає направлення до закладу охорони здоров’я без проведення огляду на місці, але ця норма відомчого нормативно-правового акту суперечить Закону (частині 2 статті 266 КУпАП), а тому відповідно до принципу верховенства закону має бути застосований саме Закон.

Отже, у кожному випадку намагання працівника ДАІ провести Ваш огляд у спосіб інший, ніж на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу з дотримання вище зазначених вимог, негайно зателефонуйте за номери, що вказані у додатку. На проведення такого огляду Ви маєте право не погодитися, а в протоколі зробити запис: «Від проходження огляду не відмовляюсь, наполягаю на проведенні його у встановленому Законом порядку згідно частини 2 статті 266 КУпАП». Максимально акцентуйте увагу свідків на Вашій вимозі, щоб вони в подальшому чітко могли засвідчити наявність такої вимоги з Вашого боку під час судового розгляду справи.
Зафіксуйте час, коли працівником ДАІ були виявлені ознаки сп’яніння, і акцентуйте на цьому увагу працівника ДАІ та свідків, тому що огляд в закладах охорони здоров’я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

6. Ваш автомобіль хочуть доставити на штрафний майданчик
Якщо Вам будуть відомі вимоги законодавства щодо тимчасового затримання транспортних засобів шляхом доставляння їх на спеціальні майданчики чи стоянки, дотримуватися сам цих вимог і змусите дотримуватися їх працівника ДАІ, здійснити таке затримання Вашого автомобіля буде практично неможливо.
Закон (стаття 265-2 КУпАП) передбачає два варіанти затримання транспортного засобу: шляхом блокування; шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Другий варіант може бути застосований лише в якості крайнього заходу. По своїй суті це є вилучення власності, перешкоджання володінню нею, користуванню, розпорядженню своїм майном на власний розсуд (стаття 41 Конституції, стаття 319 ЦКУ).
Затримання доставляння та зберігання транспортного засобу може бути правомірним лише у разі обов’язкової наявності нижче зазначених чотирьох умов (складових) у сукупності:

Умова перша. Затриманню обов’язково має передувати скоєння одного з правопорушень, передбачених статтею 265-2 КУпАП, а саме:

  • порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121 КУпАП (Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, …);
  • порушення, передбачене статтею 121-1 КУпАП (Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах);
  • порушення, передбачені статтею 126 КУпАП (Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред’явили їх для перевірки);
  • порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції);
  • порушення, передбачені статтею 132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами);
  • порушення, передбачені статтею 206-1 КУпАП (Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України).

Умова друга . На місці виявлення адміністративного правопорушення, яке передбачає затримання транспортного засобу, неможливо усунути причину затримання (пункт 2 Постанови КМУ 1102).

Умова третя . Розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху (частина 1 статті 265-2 КУпАП, пункт 2 Постанови КМУ 1102). Суттєве перешкоджання дорожньому руху – це унеможливлення руху транспортних засобів проїзною частиною дороги (пункт 8.1. Наказу 77). Наявність цієї умови є необхідною для затримання шляхом доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку. За відсутності цієї умови транспортний засіб може бути затриманий лише шляхом блокування. Закон не надає працівникові ДАІ права вибору щодо того, який саме захід застосувати при затриманні транспортного засобу – заблокувати чи доставити його для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку. Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Умова четверта . Працівником ДАІ водієві надана можливість вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, але водій не скористався цією можливістю. У разі тимчасового затримання транспортного засобу працівник ДАІ зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації (частина 2 статті 265-2 КУпАП). Ця умова необхідна при здійсненні затримання як шляхом блокування, так і шляхом доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку.

Отже, працівник ДАІ як крайній захід має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом його доставляння для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку лише за обов’язкової наявності всіх чотирьох складових у сукупності:

  • скоєне відповідне правопорушення, визначене статтею 265-2 КУпАП;
  • на місці зупинки неможливо усунути причину затримання;
  • розміщення транспортного засобу у місці затримання суттєво перешкоджає дорожньому руху;
  • водієві надана можливість повернути автомобіль на місце постійної дислокації, а він такою можливістю не скористався.

 

7. Ваш автомобіль доставляють на штрафний майданчик
Працівникам ДАІ забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом (абзац 3 пункту 2 Постанови КМУ 1102). Доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється виключно (!) за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори (пункт 3 Постанови КМУ 1102).
Для доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку працівник ДАІ викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції. Після прибуття евакуатора уповноважена особа ДАІ робить у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне правопорушення про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням:

  • дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
  • посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
  • типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;
  • найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;
  • адреси місця зберігання транспортного засобу;
  • посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

До протоколу за можливості додаються фотографія транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому.
Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставляння такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності. (Пункт 4 Постанови КМУ 1102).
Будь-який інший спосіб доставляння є протиправний. Ні в якому разі не надавайте згоди працівникові ДАІ самостійно керувати Вашим автомобілем до штрафного майданчика. Така вимога є протиправною.
Якщо ж працівник ДАІ самовільно проникне у Ваш автомобіль з метою керування ним до штрафного майданчика, ним буде скоєне проникнення до Вашого «іншого володіння», а його дії будуть мати ознаки кримінально караних діянь (стаття 162 ККУ). За наявності таких обставин негайно зателефонуйте за номерами, що вказані у додатку, та звертайтесь до органів прокуратури із заявою про злочин, вчинений міліціонерами.

8. Ваш автомобіль на штрафному майданчику
Якщо Ваш автомобіль знаходиться на штрафному майданчику, Ви маєте право доступу до нього в присутності особи, відповідальної за його зберігання (пункт 11 Постанови КМУ 1102).
Ваш автомобіль може утримуватися на штрафному майданчику не більше трьох днів з моменту його затримання (частина 3 статті 265-2 КУпАП).
Строк затримання Вашого автомобіля обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне порушення стосовно Вас (пункт 10 Постанови КМУ 1102).
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання Вашого автомобіля Ви маєте право звернутися за його отриманням. Таке звернення є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення (частина 4 статті 265-2 КУпАП).

9. З Вас стягують плату за зберігання Вашого автомобіля на штрафному майданчику та за його транспортування
Відповідно до Закону (частини 5 статті 265-2 КУпАП) за подання звернення про повернення та за повернення з штрафного майданчика тимчасово затриманого автомобіля не може стягуватися плата. Проте підзаконним нормативно-правовим актом (пунктом 12 Постанови КМУ 1102) всупереч Закону обов’язок оплати витрат, пов’язаних з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів, покладено на водіїв, власників (співвласників). З урахуванням цієї невідповідності стягнення з Вас плати за ці витрати Ви можете оскаржити у судовому порядку.
Аргументувати це Ви можете тим, що роботи, пов’язані з транспортуванням та зберіганням тимчасово затриманих транспортних засобів – це є по своїй суті платні послуги, які надаються примусово. За змістом ряду норм цивільного права послуги не можуть бути примусовими, а відповідно за такі послуги плата стягуватися не може (статті 14, 167, 203, 215, 216, 231, 267, 901, 903 ЦКУ).

10. Оскаржуємо постанову по справі про адміністративне правопорушення
Якщо за адміністративне порушення на Вас накладене стягнення і Ви вважаєте, що накладене воно безпідставно або з порушенням передбаченої законом процедури, не поспішайте його виконувати. Ви маєте право на оскарження постанови про накладення цього стягнення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Якщо постанова винесена працівником ДАІ, Ви можете її оскаржити вищестоящій посадовій особі, або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд (далі – суд). Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження. Оскарження постанови про накладення стягнення вищестоящій посадовій особі не позбавляє Вас права звернення з такою ж скаргою до суду. Оскаржувати постанову до суду Ви можеш як одночасно з оскарженням вищестоящій посадовій особі, так і після прийняття цією посадовою особою рішення по Вашій скарзі.
Якщо вищестоящою посадовою особою Вам відмовлено в задоволенні Вашої скарги, Ви протягом десяти днів можете звернутися до суду після отримання відмови. В цьому випадку будуть підстави для поновлення судом строку звернення. Рішення суду за Вашою скаргою на постанову, винесену співробітником ДАІ, остаточне і подальшому оскарженню не підлягає. Якщо постанова про накладення стягнення стосовно Вас винесена судом, вона може бути оскаржена протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
скасувати постанову та закрити провадження у справі;
скасувати постанову та прийняти нову постанову;
змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Норми, які регулюють дане питання в правовому полі:
Конституція України (КУ)
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10 2001 року № 1306
ст. 3 Закону України «Про міліцію»
Постанова КМУ 1103 – Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103
Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджена наказом МВС від 27.03.2009 року № 111
Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджена наказом МВС від 26 лютого 2009 року №77
Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.09.2009 № 400 / 666
Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС від 01.03.2010 № 33
Постанова Пленуму Верховного суду України від 28.03.2008 року N 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»
Логотип порадника Міліція під контролемПорадник "Міліція під контролем"

ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД І ОГЛЯД РЕЧЕЙ МІЛІЦІОНЕРОМ

1. Поняття особистого огляду і огляду речей особи.
Особистий огляд - візуальне обстеження матеріальних об'єктів, які мають відношення до правопорушення. У ході огляду виявляються, безпосередньо сприймаються, а також оцінюються та фіксуються стан і властивості таких об'єктів. Особистий огляд може проводитись як в рамках адміністративного процесу (ст. 264 КУпАП), так і в рамках кримінального процесу під час затримання особи (ст. 208 ч. 3) або під час проведення слідчих дій (ст. 236 ч.5 КПК).
Огляд речей , ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів – дії, що супроводжують особистий огляд і направлені на виявленні заборонених предметів або обстеження об’єктів, які мають відношення до правопорушення.
Не слід плутати із оглядом, який відбувається при проходженні митного контролю і регулюється митним законодавством.
Окрім цього, Статут патрульної служби (ПС) містить в собі таке визначення як зовнішній огляд одягу, речей затриманого, під яким слід розуміти огляд з метою вилучення зброї та інших предметів, які він може використати для нападу на міліціонера. Проте, тут мова йде про осіб затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і дії, які відбуваються в момент після її фактичного затримання. Проте, така процедура вступає в пряму суперечність із КПК і, відповідно, останній має вищу силу і його норми мають пріоритет у застосуванні.
На жаль, законодавець не дає нам чітких визначень, якими можна було б керуватись в правовому полі, тому ми вимушені зустрічатись із комбінацією різних слів – огляд особи, особистий огляд, обшук особи тощо, що з юридичної точки зору має позначати різні дії. Проте такий погляд на дане питання є узагальненням не тільки теорії, а й практики застосування даних норм.

2. Правові підстави особистого огляду і огляду речей особи.
Правових підстав на здійснення особистого огляду і огляду речей особи може бути чотири:

  • особа вчинила або вчиняє адміністративне / кримінальне правопорушення;
  • особа має на собі характерні ознаки вчинення правопорушення;
  • є пряма вказівка від третьої особи що ця особа вчинила правопорушення;
  • міліціонери мають орієнтування на схожу особу (або Вас), яка вчинила правопорушення;

 

3. Процедура особистого огляду і огляду речей особи.
Особистий огляд і огляд речей особи, перш за все, мають бути проведені із найменшим втручанням у Ваше приватне життя та власну гідність. Саме тому законодавець встановлює, що особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей , ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Особистий огляд, огляд речей обов’язково супроводжується складанням протоколу або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи в протоколі про адміністративне затримання.
У випадку необхідності можливе вилучення речей і документів , про яке складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

4. Ваші дії у випадку порушення процедури особистого огляду і огляду речей особи.
Кожен має право на повагу до його приватного життя. На жаль, поняття поваги до приватного життя є оціночним і для кожної людини воно має свою міру, проте законодавець створює особливу процедуру проведення таких дій саме із поваги до приватного життя та інших прав людини. Особистий огляд і огляд речей особи має завдавати вам мінімальну кількість клопоту і бути направлений виключно на попередження правопорушення або відновлення справедливості, пов’язаної із його скоєнням.
Якщо процедура тим чи іншим чином порушена, треба слідувати наступним рекомендаціям:
порушення можна фіксувати за допомогою пристроїв –фото, -відеозапису;
Ви завжди можете зробити усну заяву про вчинення незаконних дій за телефоном 102 (розмова фіксується, запис зберігається в середньому 30 днів);
пильно слідкуйте за вилученими речами та вимагайте занесення їх всіх без винятку до протоколу;
незаконні дії працівників міліції завжди можна оскаржити у відповідних органах.
Норми, які регулюють дане питання в правовому полі:
ст. 32 Конституція України (КУ)
ст. 208 ч. 3, ст. 236 ч.5 Кримінального процесуального кодексу України (КПК)
ст. 264, ст. 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
ст. 238, ст. 239 Статуту патрульно-постової служби міліції України (Статут ПС)

Частина перша містить:
ЩО ТАКЕ МІЛІЦІЯ І ДЕ МОЖНА ЗУСТРІТИ МІЛІЦІОНЕРА
1. Що таке міліція?
2. Де можна зустрітись із працівником міліції?
ЗУСТРІЧ ІЗ МІЛІЦІОНЕРОМ НА ВУЛИЦІ
1. До Вас звернувся працівник міліції
2. Ви маєте право у розмові із міліціонером:
3. Працівник міліції зобов’язаний у розмові із Вами:
4. Перевірка документів особи
МІЛІЦІЯ НА АКЦІЯХ ПРОТЕСТУ
1. Правове регулювання свободи мирних зібрань в Україні.
2. Взаємовідносини із міліцією: контролюємо, не провокуємо.
3. Силове протистояння.
4. Основні види притягнення до відповідальності учасників мирних зібрань
5. Важливі дрібниці
ЧИТАТИ частину першу ТУТ

Частина третя містить:
ВАС ЗВИНУВАЧУЮТЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ
1. Поняття адміністративного правопорушення.
2. Складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення
3. Вас затримали за вчинення адміністративного правопорушення
4. Декілька порад щодо поведінки після адміністративного затримання
5. Застосування заходів фізичного впливу, спецзасобів та вогнепальної зброї
ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ У КІМНАТІ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ
1. Причини і строки утримання особи в КЗД.
2. Умови утримання особи в КЗД.
3. Поради щодо тримання Вас в КЗД.
ВАС ВИКЛИКАЮТЬ У ВІДДІЛЕННЯ МІЛІЦІЇ
1. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
2. Порядок здійснення виклику щодо неповнолітніх, обмежено дієздатних осіб або таких, що знаходяться за кордоном
3. Зміст повістки про виклик особи
4. Наслідки неприбуття на виклик
5. Після прибуття до відділення міліції
ВАС ЗВИНУВАЧУЮТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ
1. Що таке «кримінальний процес» і як це може стосуватись Вас?
2. Ваші права під час затримання згідно з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення
3. Обов’язки міліціонера під час затримання згідно з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
4. Декілька порад щодо Вашої поведінки при затриманні згідно із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення

ЧИТАТИ тут.

ДЖЕРЕЛО: Асоціація УМДПЛ, 2014

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"