Так що доведеться Росії повзти за допомогою на колінах до Китаю…

Китай надасть економічну допомогу Росії, - радуються росіяни… Ну я б сильно не поспішав радуватися. Китай – він такий Китай… Десь років два тому читав книгу про історію стосунків Китаю і США. Здається, від Кіссінджера… А може й ні, - забув уже…
Але там є цікавий історичний бекграунд. Китай завжди вважав себе центром світу і даже всесвіту. Імператор – свята особа і тд. Все що відбувається за межами Великої стіни їх цікавило мало… І от колись Британія, що правила на той час вже майже цілим світом, надіслала листа імператору, - що тіпа, ми, мовляв, снізошлі до того, щоб встановити з вами стосунки і принести вам високу європейську культуру…
Імператор та його челядь ніхрена з цього пісьма нічого не поняли, і вообще не знали, що воно за Британія така, і що їм нада… Але були людьми добрими і отзивчивими… То написали у відповідь, що тіпа, - Хорошо! -Якщо ваша імператриця хоче ліцезрєть нашого колєгу, то велкам! Але вона должна приповзти на колінах і розпластаться ніц у ног височайшого, бо нам і так неудобно… І це не був стьоб, це не був “лист козаків турецькому султану”, вони й справді думали, що поступають красіво і виховано…
І з тих часів у Китаї мало що змінилося в плані міджержавних стосунків… Так що доведеться повзти за допомогою на колінах… Тим більше, що мова йде не про британську імператрицю, а про якогось миршавого малорослого полковніка КГБ…

Автор: Vitalii Chepynoga