ban2

        ГАЗЕТА "ФАЙНІ НОВИНИ" - ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ У ВІЙНІ          <<< Читати далі

Прислів’я та приказки – коштовна спадщина українського народу

Pryslivya16 minУкраїнські прислів’я та приказки – вислови короткі, але влучні, виплекані багатьма століттями неперевершеної творчості нашого народу. Ці малі жанри народної творчості ми дійсно можемо назвати розсипом прекрасних діамантів українського фольклорного оздоблення.

Прислів'я та приказки – це пам'ять народна, висновки українців з життєвого досвіду, їхні погляди на життя, мораль, поведінку, історію та політику. Такі жанри ми можемо навіть назвати своєрідним зведенням правил, якими людина повинна у повсякденному житті користуватися. Приказки и прислів’я можуть давати рекомендації, застерігати від чогось, засуджувати або схвалювати. Сама за цими короткими висловами лежить історія українського народу, його талант, гострота розуму і високі естетичні чуття. Це безцінна духовна спадщина, котра накопичувалася століттями історичного розвитку народу.

 

Або дома не бути, або волі здобути.

17risunok

Береженого Бог береже, а козака шабля.

Гостра була сокира, та на сук наскочила.

Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.

Колись і в нашої кози хвіст відросте.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Хоч бачить око, та зуб не йме.

Хто меч підійме, той від меча й загине.

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.

Що написано пером, того не виволочеш волом.

 

paraПрислів’я та приказки про мову

Ріднамова - не полова: її за вітром не розвієш.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово можеврятуватилюдину, слово може і вбити.

Щире слово, добре діло душу й серцеобігріє

Кращепереконувати словами, як кулаками.

Лагідні слова роблятьприятелів, а гострі слова — ворогів.

Менше говори, більшепочуєш.

Мова — не полова.

АВТОР: Elena Madenova

2 коментарів

  • Височенко Ярослава Середа, 17 вересня 2014, 12:50 Посилання на коментар

    "Краще п'ять хвилин зачекати ніж роками в лікарні лежати" - казав мій дідусь тримаючи нас за руку перед дорогою зі стрімким рухом транспорту. Так легко, не нав'язливо дідусь робив свій безцінний вклад в виховання онуків. Ми сміялися, шуткували, не завжди відразу погоджувалися і навіть сперечалися, та добре запам'ятовували кожне прислів'я та приказку. Розуміння тієї народної мудрості прийшло пізніше, з роками.
    Він був вихований, чемний, чесний і безмежно добрий. Дідусь пішов, та залишив після себе безцінний скарб - наше виховання.
    Моє не в лад, я зі своїм назад.
    То, як в нашої корови - є язик, та немає мови.
    Втік не втік, а побігти можна.
    Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
    Діти - як пальці на руці, який не поріж однаково боляче буде.
    Гуртом і батька легше бити.
    Прощай розум, може завтра зустрінемось.
    Не воно мене заробило, щоб я за ним плакав.
    Хочеш Бога посмішить, розкажи йому плани на завтра.
    Долю й на возі не об'їдеш.
    Будь хитрим як лис, мудрим як змія та вертлявим як заєць.
    Казала редька що я з медом добра, а мед казав я і без тебе добрий.
    Як казав барабан, то побачимо як там буде.
    А що йому буде? Він очі у Сірка позичить та піде.
    Необережного лихо стереже.
    Сім год мак не родив, і голоду не було.

  • Valentyna YoungerНапишіть тут своє імя... Вівторок, 16 вересня 2014, 12:08 Посилання на коментар

    Chudovo! Treba popovnjuvaty

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"