Прислів’я та приказки – коштовна спадщина українського народу
- Опубліковано в Фольклор
- 2 коментарів
Українські прислів’я та приказки – вислови короткі, але влучні, виплекані багатьма століттями неперевершеної творчості нашого народу. Ці малі жанри народної творчості ми дійсно можемо назвати розсипом прекрасних діамантів українського фольклорного оздоблення.
Прислів'я та приказки – це пам'ять народна, висновки українців з життєвого досвіду, їхні погляди на життя, мораль, поведінку, історію та політику. Такі жанри ми можемо навіть назвати своєрідним зведенням правил, якими людина повинна у повсякденному житті користуватися. Приказки и прислів’я можуть давати рекомендації, застерігати від чогось, засуджувати або схвалювати. Сама за цими короткими висловами лежить історія українського народу, його талант, гострота розуму і високі естетичні чуття. Це безцінна духовна спадщина, котра накопичувалася століттями історичного розвитку народу.
Або дома не бути, або волі здобути.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Гостра була сокира, та на сук наскочила.
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.
Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
Колись і в нашої кози хвіст відросте.
У чужій кошарі овець не розведеш.
Хоч бачить око, та зуб не йме.
Хто меч підійме, той від меча й загине.
Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.
Що написано пером, того не виволочеш волом.
Прислів’я та приказки про мову
Ріднамова - не полова: її за вітром не розвієш.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово можеврятуватилюдину, слово може і вбити.
Щире слово, добре діло душу й серцеобігріє
Кращепереконувати словами, як кулаками.
Лагідні слова роблятьприятелів, а гострі слова — ворогів.
Менше говори, більшепочуєш.
Мова — не полова.
АВТОР: Elena Madenova
2 коментарів
-
Височенко Ярослава Середа, 17 вересня 2014, 12:50 Посилання на коментар
"Краще п'ять хвилин зачекати ніж роками в лікарні лежати" - казав мій дідусь тримаючи нас за руку перед дорогою зі стрімким рухом транспорту. Так легко, не нав'язливо дідусь робив свій безцінний вклад в виховання онуків. Ми сміялися, шуткували, не завжди відразу погоджувалися і навіть сперечалися, та добре запам'ятовували кожне прислів'я та приказку. Розуміння тієї народної мудрості прийшло пізніше, з роками.
Він був вихований, чемний, чесний і безмежно добрий. Дідусь пішов, та залишив після себе безцінний скарб - наше виховання.
Моє не в лад, я зі своїм назад.
То, як в нашої корови - є язик, та немає мови.
Втік не втік, а побігти можна.
Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
Діти - як пальці на руці, який не поріж однаково боляче буде.
Гуртом і батька легше бити.
Прощай розум, може завтра зустрінемось.
Не воно мене заробило, щоб я за ним плакав.
Хочеш Бога посмішить, розкажи йому плани на завтра.
Долю й на возі не об'їдеш.
Будь хитрим як лис, мудрим як змія та вертлявим як заєць.
Казала редька що я з медом добра, а мед казав я і без тебе добрий.
Як казав барабан, то побачимо як там буде.
А що йому буде? Він очі у Сірка позичить та піде.
Необережного лихо стереже.
Сім год мак не родив, і голоду не було. -
Valentyna YoungerНапишіть тут своє імя... Вівторок, 16 вересня 2014, 12:08 Посилання на коментар
Chudovo! Treba popovnjuvaty
