ban2

        ГАЗЕТА "ФАЙНІ НОВИНИ" - ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ У ВІЙНІ          <<< Читати далі

Падура Томаш

PaduraПісню «Гей, соколи!» («Hej, sokoły») використану в фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», знають усі. А її автора сьогодні згадали? Адже 20 вересня 1871 р. помер Падура Тимко, польсько-український поет, композитор і торбаніст.

Томаш Падура (Tomasz Padurra, Тимко Падурра) побачив світ 21.12. 1801р. у містечку Іллінці теперішньої Київської області, у родині ходачкового шляхтича, який отримав від князя Сангушка у дожиттєве користування будинок і чимало доброго поля. Про себе Тимко писав: «родом рутенець, за національністю поляк», внук барського конфедерата, син учасника повстання Костюшка.

Початкову освіту здобув у рідному селі разом із однокашником Северином Гощинським. У гімназії Вінниці, він сидів на одній лаві з Северином Гощинським. Друзі розмовляли виключно українською мовою, захоплювалися історичними піснями та оповіданнями з життя козаків, слухали співи кобзарів і лірників про далеке минуле. Юнаки гарно співали рідних пісень. Коли вони познайомилися з творами Байрона та Оссіана, вирішили й собі вивчити історію України, Тимко запалився думкою написати віршами історію України. Пройдуть літа, зустрінуться друзі, Тимко тоді буде відомим українським поетом, а Северин - представником української школи в польській літературі.

У 1820 році Тимко продовжив навчання у Кременецькому ліцеї. Тиміш збирав пісні й народні легенди, «вслухався в стогін української ліри». У своїх поезіях, написаних переважно українською, прославляв давні козацькі звичаї, оспівував спільні битви поляків і українців з татарами. Перші пісні Падури «Козак» і «Лірник» (пізніше її поклав на музику Микола Лисенко) швидко розійшлися по Поділлю та Східній Галичині. Після 5-літнього навчання Тимко Падура переїхав до свого старшого брата в Житомир, де ретельно вивчав місцеві стародруки, архіви, документи митрополита.

Достатки шляхтича дозволили Падурі не йти на урядову службу, а зайнятися вивченням репертуару мандрівних кобзарів та грі на бандурі. Оселився Тимко на Волині у Саврані, у маєтку графа Вацлава Ржевуського. Рід графа багатий і знаний в Україні та Польщі. Пан Вацлав був великим диваком: багато подорожував країнами Близького Сходу, прийняв мусульманство і титул «золотобородий емір». У своєму маєтку в Саврані він зібрав музичний гурток, до якого увійшли Тимко Падура, поет Ян Комарницький, композитор-торбаніст Григорій (Ґреґор) Відорт. У 1825 році друзі відкрили тут школу кобзарів і лірників, яку очолив Тимко Падура. Цього ж року на пропозицію онука гетьмана Данила Апостола декабриста Муравйова-Апостола Тимко написав бойову козацьку пісню «Рухавка» (російською її переклав Кіндрат Рилєєв). Захоплені сміливими вчинками Кармелюка, який діяв тоді на Волині, Тимко Падура та князь Ян Комарницький написали вірш «За Сибіром сонце сходить» і подарували його Ржевуському. Цей вірш так припав графові до душі, що він поклав його на музику.

З часом друзі включилися у польський революційний рух. Тимко Падура, намагаючись підняти українських селян до повстання за Польщу, убрався бандуристом і вирушив у агітаційну подорож за Дністер та Кубань. Від села до села ходив Україною, співаючи про потреба шукати майбутнє під крилом білого орла. Відвідуючи усі козацькі січі, 1828 року він побував на Хортиці, співав нашим землякам свої пісні «Січовик», «Гей, я козак з України».

14 травня 1831 року загони графа Ржевуського було розбито російськими військами. Емір загинув, Тимко Падура був ув’язнений, рік катувався у тюрмі. Потім він жив безвиїзно у рідній Махнівці, займаючись творчістю для душі. До речі, свої україномовні твори Падура писав латинською транскрипцією. Пісні його були дуже популярними в той час; так пісню «Гей, соколи!» («Hej, sokoły») він у двох варіантах (українському та польському). Більшість творів він сам поклав на музику, деякі («Дума про Саву Чалого») покладені на музику торбаністом Григорієм Відортом. 1842 року Яблонський без дозволу автора видрукував у Львові збірку «Пісні Томаша Падури.»

У 40-х роках поет несподівано розбагатів, вигравши у варшавській лотереї десять тисяч і виїхав за кордон. Коли ж гроші закінчилися, він знову повернувся на Волинь. У маєтку Махнівці на Вінниччині 70-річний Тимко Падура й упокоївся.

Автор: Ганна Черкаська

Низовик

Слова: Тимко Падура
Музика: Тимко Падура

Виконання: Вадим Вікснин

Схилюсь зором в мраку хмар,
Мені милча ночі гущ
Над кіпучей хвиль обшар
Взнесе крила дитя пущ

Нехай в пасі стогне трус.
Я на морі хочу грат.
Тільки довгий скручу вус,
Швидче буду Турка гнат.

Далі чайко верхом пін
Ростинати мора плит!
Вдару врагам в смерті дзвін
З під булата острих нит.

Пісня козача

Слова: Тимко Падура
Музика: Тимко Падура

Виконання: Вадим Вікснін

Гей! Козаче, в Божий час!
Вже голосит в церкві дзвін.
Кому слава мила з вас
За проклятим наздогін?
Гей! Козаче, на врага!
Гуррага! Гуррага!

Тутки гори, а там - став,
Храбрий сину куди схоч?
Через воду можна в плав,
Через гору перескоч.
Далі йдіте на врага,
Гуррага! Гуррага!

Збирай коні копитом,
Хотя й піна потече,
Я заклявся королем,
Що татарин не втече,
Що зузиться род врага.
Гуррага! Гуррага!

Не бійтеся ляздки, діти,
Пийте вино у стола –
Тепер можно вам сидіти
Як під крилом Ангела,
Бо спіс хмара на врага!
Гуррага! Гуррага!

Вниз ратушча , очі в шлях!
Нім западе мрачна ніч,
Нім ворога схопит страх,
Ще уточит йихи Січ!
Далі йдіте на врага!
Гуррага ! Гуррага !

Годі тобі до нас гнати,
Тутки вічне пропадеш!..
Годі тобі з нами грати,
Не уйдеш! Не уйдеш!
В'яжи, коли, ріж врага!
Гуррага! Гуррага!

Чайка

Слова: Тимко Падура, Тимко
Музика: Тимко Падура, Тимко

Виконання: Вадим Вікснін

З небес чи з нив, вітер з дубів,
Негостинна мора тван,
В шумі глубин, з хвиль височин
Видно Поган.

На мілинах, чайка в пінах,
Погожа колише ніч.
Без хмар зоря сходить з моря,
А ти спиш, Січ!

Чуж мрак віків стежку посів,
Що тобі несли поклон?
З Польщі - курган, щадку - з Поган.
Міраж чи сон?...

Ще час, ні пил, не стер з могил
Ангельських діів колись!
Ще з туги дум, в любий хвиль шум
Глянь чи пустись...

Джерело пісень: сайт "Українські пісні" http://www.pisni.org.ua

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"