ban2

У Львові обрали 18 кращих україномовних видань

У Львові завершився конкурс на кращі україномовні видання львівських видавництв. Цього року конкурс проводився у шести номінаціях: дитяча, довідкова, наукова, науково-популярна, перекладна та художня література. Призовий фонд становив 420 тисяч гривень.

Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив начальник управління культури ЛМР Михайло Мороз, інформує кореспондент ІА ZIK.

За його словами, конкурсна комісія, до якої входили науковці, представники бібліотечної сфери, науковці з Української академії друкарства, Національного університету ім. Івана Франка, представник ГО «Форум видавців» та літературознавці, обрала 18 кращих видань львівських видавництв, що отримають грошову винагороду від міста. «Призовий фонд – 420 тисяч гривень, розподілять на шість номінацій. Видання, яке обрали на перше місце, отримує 35 тисяч гривень, те, яке опинилось на другому місці – 21 тисячу гривень і на третьому місці – 14 тисяч гривень», – розповів Михайло Мороз.

Він зазначив, що конкурс відбувається як своєрідна відзнака за кращі видані книги минулого року.

Цього року конкурсна комісія у номінації «художня література» відзначила лише одну книгу. Натомість, додатковими місцями були підсилені номінації дитячої та наукової літератури.

«Книги, які стали переможцями,опиняться у публічних бібліотеках міста. Таким чином, ми не просто надаємо підтримку та грошові кошти видавцям, а й своєрідно поповнюємо бібліотечний фонд міста», – розповів начальник управління культури.

Своєю чергою літературознавець, професор кафедри видавничої справи та редагування української академії друкарства Емілія Огар зазначила, що львівські видавництва всупереч непростим та несприятливим економічним умовам доволі продуктивно і цікаво працюють.

«На конкурс були представлені майже рівносильні проекти. У номінація були всі види літератури, окрім навчальної. Ідея конкурсу – підтримувати те, що має суспільне визнання. Ми обирали проекти соціально-значущого характеру. Треба ставитися до цього раціонально, є різна продукція, і не кожне друковане слово потребує фінансової підтримки. У першу чергу, ми зважали, наскільки книжка має ефект впливу на духовний розвиток суспільства та на стимуляцію читання», – наголосила Емілія Огар.

Напишіть Ваш коментар

Допис міститься на сайті "Файні новини"