ban2

Архітектура України - сучасні та історичні пам'ятки . Частина 1: Стародавня архітектура

Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Найдавніші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із побережжя Чорного моря — з колишніх грецьких колоній, які сягають VIII — VII ст. до н. е. До таких більших міст належали Тіра над лиманом Дністра, Ольвія над лиманом Південного Буга, Херсонес коло сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія напроти Керчі, Тамань, Танаїс й багато інших. Рештки архітектурного комплексу Більського городища (VII–III ст. до н. е.) вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.

Дослідження збережених незначних решток античних будов та інших мистецьких творів вказують, що спочатку у VIII — VI ст. до н. е. Причорномор'я мало вплив т.зв. іонійського стилю, а з V ст. тут поширюються зразки афінського та з початком нової ери до II ст. римського будівництва.

aЗнайдені фундаменти оборонних мурів міст (Ольвія, Пантікапей, Німфей, Горгіппія), житлових будинків, храму Аполлона в Ольвії й різні уламки колон, капітелей тощо вказують на відмінність їх від чисто грецьких зразків — аттічних і малоазійських. Особливий інтерес мають трунівці (наприклад, у Керчі) зі склепінням, зложеним з клинуватого каміння. Цей новий на той час конструктивний засіб перекриття не був відомий у самій Греції, а лише в деяких грецьких колоніях, наприклад, в Александрії.

Після навали різних кочівників, що зруйнували грецькі міста, монументальне будівництво починає наново розвиватися в Причорномор’ї у IV — VII ст. за так званої старохристиянської й ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають саме в колишніх грецьких містах, а навіть почасти з матеріалів давніших грецьких, античних будов.

bНайбільшим осередком старо - християнського будівництва був Херсонес. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і каплиць. Найстарші церкви були центричного типу — у формі рівнораменного так званого «грецького хреста», що вказує на східні впливи, далі базиліки VII — IX ст. римського типу, що у свій час були поширені на цілому Сході, округлі будови (ротонди) V — VI ст., хрестильні каплички й середній між базилікою та хрещатою будовою тип будов.

До античних міст Північного Причорномор'я, перші з яких виникли в VII–V ст. до Р. Х., примикають зони, де розташовані різні культові споруди, у тому числі групи курганів. Серед переважної кількості простих грецьких могил поширені монументальні кам'яні склепи, що споруджувалися під курганами.

Склепи будувалися з великих тесаних плит і звичайно складалися із дромоса (критого горизонтального або похилого коридору) і погребальної камери, що перекривалася безрозпірним склепінням або безрозпірним куполом. Іноді кургани обносилися опорною стіною — крепідою.

Поблизу міста Керч, з вершини гори Мітрідат добре видно два сірих пагорба. Це знамениті Мелек-Чесменський і Царський курган. Всередині них – кам’яні склепи, німі свідки колишньої слави Пантікапея. Обидві пам’ятки побудовані, ймовірно, в другій половині IV століття до н.е.

c

Мелек-Чесменський курган походить від назви розташованої поряд річки Мелек-Чесме («Джерело ангела» в перекладі з татарської). Курган був знайдений 13 грудня 1858 році під час археологічних розкопок якими керував директор Керченського музею старожитностей О. Люценко. Висота кургану була на той час 12 м (тепер 8 м), окружність приблизно 200 м.

1Склеп є характерною архітектурною спорудою Боспорського царства яке знаходилось на цій території у IV — III сторіччі до нашої ери. Поховальна споруда кургану складається з двох частин, а саме поховальної камери та дромоса.

Поховальна камера була виконана у формі квадрату (3,7x3,7 м) з кам'яних плит та мала пірамідальну стелю. Кам’яні плити стін у верхній частині поступово здвигнуті таким чином що створюють пірамідальну стелю і зверху поховальна камера перекривається однією плитою.

Найзначнішою спорудою є Царський курган. Царський курган – поховальний пам’ятник 4 ст. до н. е., в 5 км від Керчі. Належав одному з боспорських царів, швидше за все Левкон I (389-349 рр.. До Р.Х.), при якому Боспор досяг могутності і економічного розквіту. Споруда складається з похоронної камери і коридору. Неповторне враження від вигляду пам’ятки історі. Стіни складені з величезних вапнякових квадратів. Довжина коридору 36 м, звід коридору утворює 11 рядів плит, послідовно нависають уступами: шлях в загробний світ простому смертному близький, але вихід з нього дуже далекий.

23

Судячи за величиною її, пафосністю та імпозантності, вважають, що в ній був похований представник династії Спартокідів – боспорський цар Левкон I (389-349 рр.. До н.е.). Розмірами цей курган значно перевершує Мелек-Чесменський: висота його досягає 17 метрів, довжина кола 260, діаметр 80 метрів. Унікальною є кладка зведення кургану – ідеально рівні кола, складені з кам’яних плит насухо.

Кінематографісти знаходять їх дуже придатними для не земної архітектури. У Царського кургану можна також оглянути лапідарій – різнорідне збори античних старожитностей: стели, саркофаги, постаменти. Під насипом заввишки 17 м знаходиться високий кам’яний склеп (8,5 м). Царський курган – це унікальна споруда, що не має аналогів серед відомих пам’яток античної архітектури!

5На західному березі Керченської протоки, є рештки міста Пантікапей, столиці Боспорської держави. Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько 480 до н. е. Боспорської держави став її столицею.

Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт. На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста.

У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати.



На правому березі Дністровського лиману на території сучасного м. Білгорода-Дністровського Одеської області, розташована – Тіра. Назва походить імовірно від назви ріки Тіра (Тірас). Назви міста часто мінялися в історії. Вперше місто відоме під назвою Офіуза. Пізніше як Тіра, Альба, Білгород, Аккерман.

7Унаслідок зведення спочатку середньовічного міста та фортеці, а потім і сучасного значна частина античного міста була знищена, забудованим виявився і некрополь Тіри. Частина міста була зруйнована водами Дністровського лиману. Особливе зацікавлення, через добру збереженність, викликає комплекс римської цитаделі, площа якої складає не менше ніж 2,5 га, а час появи — ІІ ст. н. е.

7aІмовірно, до кінця V — початку IV ст. до н. е. належать споруди оборонних стін міста. За час існування оборонну систему не раз піддавали руйнуванням і знову відбудовували. Від цитаделі збереглося декілька стін і башт, а також однокамерна будівля вексиляції I Італійського легіону.

422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської був заснований Херсонес Таврійський, як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. 

7b

За свідченням Страбона, поряд з Херсонесом Таврійським знаходилося інше місто, яке Страбон називає Давній Херсонес, що, можливо, дало назву для Херсонеса Таврійського.

7c

Уже через століття після заснування територія Херсонесу охоплювала весь півострів, що лежить між Карантинною і Пісочною бухтами (в перекладі з грецької «Херсонес» якраз і означає півострів). В цілому архітектура Херсонеса носила достатньо провінційний характер.

8

Руїни давньогрецького театру, Херсонес Таврійський ( Севастополь ).

Монетний двір — умовна назва споруди в давньогрецькому місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготовки для карбування бронзових монет. Монетний двір датується IV–III ст. до н. е. й був розкопаний в 1904 році.

9Стіни Монетного двору в Херсонесі було складено з велетенських кам'яних блоків — квадрів, що з'єднувалися без розчину, лише за рахунок власної ваги, і так щільно, що між ними неможливо просунути лезо ножа. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті.

Професор Кембриджу, мандрівник Е. Д. Кларк стверджував після відвідин Херсонесу 1812 року: «руїни Херсонесу були ще тривалі й були ще скрізь навіть двері будов… але як прийшли росіяни, то все було демонтоване. Своїми очима бачив закладання вибухівки під античні храми, розтягування мармурових блоків каменю за наказом зверху.»

Інформація зібрана на сайтах, присвячених архітектурі України

Продовження у частині 2, можна прочитати тут

Підготувала Людмила Тищенко

Напишіть Ваш коментар