ban2

Архітектура України. Частина 7: Украї́нський архітекту́рний модерн (початок)

Модерн в перекладі з французької означає новітній, сучасний. Цей художній стиль виник на межі XIX - XX століть в eвpoпeйьcкoму і aмepикaнcькoму мистецтві. Основні ознаки стилю модерн - декоративність, асиметрія фасадів і об'ємів, а також зображення витких рослин.

На Україну стиль модерн прийшов на початку ХХ століття. Українські архітектори - модерністи починають використовувати у своїй роботі новий будівельний матеріал - залізобетон, а також скло, метал і кераміку. Композиції фасадів будівель стають підкреслено асиметричними, а в їх декорі використовують маскарони у вигляді жіночих і чоловічих голів і численні рослинні елементи. Лінії карнизів, перила сходів, балконні огорожі характеризуються химерними вигинами і контурами.

Від Кубані до Львова. Архітектурний стиль Український модерн розповсюджений по всій території де живуть українці. В Радянському Союзі УАМ таврувався, як націоналістичний і занепадницький – в ранньому, а в пізньому просто замовчувався ( відомо, що не прописано, того наче і немає). Будівлі перебудовували і знищувались, особливо в 70-х рр. 20 ст., з знущальною характеристикою "нє імєют архітєктурнай і істарічєскай цєнності".

19 «довге століття» було небаченим доти проміжком часу за інтенсивністю розвитку науки і кількістю відкриттів. Виникнення телеграфу, радіо, збільшення сітки залізничних шляхів сприяло комунікації між людьми, надавало можливість обмінюватись досвідом.

Буває так, що несила жити по-старому і цей сигнал із ноосфери накриває собою Землю. Люди починають шукати новий смисл в звичних речах, намагаються подивитись на них під іншим кутом. Так сталося і на зламі 19 і 20 століття. Філософська думка зазивала зосередитись над переважання духу над формою, зазирнути в суть речей, наблизити земне до небесного. Ця нова концепція вилилась потім у безлічі напрямків мистецтва – від літератури до музики, від малювання до архітектури. Модерн – це бунт молодих, оновлення і експресія.

Модерн в архітектурі України можна простежити, провівши екскурсію по головних вулицях столиці. Модерн в Києві розпочинається з будівлі залізничного вокзалу. Центральний портал будівлі привертає увагу незвичайною формою даху, який обрамляє величезне параболічне вікно. Під зводами будівлі викладені панно з видами історичних пам'яток міста.

1

Головною пам'яткою української столиці є будівля архітектора В. В. Городецького по вулиці Банковій, 10. Вона відома у всьому світі, як Будинок з химерами. Знаменитий майстер прикрасив фасад будинку русалками, слонами, жабами, пітонами, скульптурами риб і рослин. Усі вони виконані з бетону. Це найвідоміша будівля Києва в стилі модерн. Вона неповторно і прекрасно ілюструє собою xyдoжні прийоми українського модерну, а саме: асиметричність, орнаментальність і декоративність.

Будинок спроектований у формі кубу, з боку Банкової вулиці він має три поверхи, а з боку площі Івана Франка – шість. У вільному плануванні використано принцип функціонального взаємозв'язку ізольованих груп приміщень (парадних, житлових, господарських), що характерно для багатьох житлових будинків ХХ століття. На стінах будинку знаходяться бетонні голови носорогів, жирафів, левів, крокодилів, антилоп та інших африканських тварин. Бетонні хоботи слонів, що звисають над тротуарами, використовувалися в якості водостічних труб. На даху розташувалися величезні жаби, морські чудовиська і нереїди з ланцюгами замість волосся. На даху використовується високий парапет, що дозволяє практично повністю приховати покрівлю.

2

Ця будівля зведена архітектором Городецьким у 1903 році – на колишньому березі осушеного Козиного болота, забороненного для забудови київським домобудівним товариством. За малюнками Городецького італійський скульптор Еліо Саля прикрасив фасад та інтер'єри химерними скульптурами – морськими чудовиськами та екзотичними тваринами. Існує легенда, що морські чудовиська на фасаді – це данина архітектора своїй донька, яка втопилася у морі. 

44            Про історію будинку можна читати тут 

Фасад будинку № 15 по вулиці Городецького вбрався в одяг українського стилю модерн. Прибутковий будинок № 6 на вул. Банковій також відрізняється характерними модерними рисами. "Маєток вдови, яка плаче" на вул. Лютеранській цікавий асиметрією форм і своєрідним силуетом своєї огорожі. На вулиці Ярославів Вал навпроти будинку-замку барона Штейнгеля знаходяться два типові представники українського модерну, фасади яких сміливо декоровані ажурними палітурками рослинних елементів і масками усміхнених богинь і німф.

5

Погляду приїжджого мандрівника, який прогулюється від Володимирської вулиці до Хрещатика неодмінно зустрінеться Прем'єр Палац, - відносно новий представник стилю модерн в Україні, фасад якого привертає увагу оригінальним скульптурним ліпленням.

 45           Будинок з химерами у Луцьку

Буди́нок архіте́ктора Голованя́ — архітектурна пам'ятка, що розташовано на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проект будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький.

У Львові модерн називають сецесією - на австрійський лад. На 1900 йшло стрімке зростання населення Львова, що супроводжувалось значними змінами у інфраструктурі міста — розвитком мережі газо-, електро-, водопостачання і водовідведення, прокладенням нових ліній трамваю, мереж освітлення вулиць.

У прийнятому 1909 третьому будівельному статуті міста вперше дозволялось будувати п'ятиповерхові будинки за спеціальним дозволом міської ради, чому сприяло впровадження металевих конструкцій, залізобетону. У будівлях вперше встановили централізоване опалення, ліфти. Цей будівельний розвиток збігся з поширенням нового стилю модерну — сецесії. Було зведено як окремі громадські, житлові будівлі, так і блоки будівель, що могли займати цілі квартали забудови.

  46                 (Більше фото тут)

Саме в середовищі харків’ян зародилась ідея створення нового стилю в архітектурі. В Харкові ж і збереглося найбільше пам’яток в цьому стилі.

47

Поступово сформувалась ідея відтворення архітектурного надбання народу в новій архітектурі. Теоретики і практики після довгих суперечок зійшлись на тому, що зводити національну архітектуру до архаїки, запозичувати старі, милі серцю моделі не варто і регресивно. Набагато більш вірним буде - вивчивши досконально всі шедеври, що їх зафіксувала історія народу – надати їм подальший розвиток згідно сучасності.

У українському випадку – нації бездержавної, про культурно-представницький розвиток якої не тільки не дбають, а всіляко тому перешкоджають – весь тягар по ліг на людей, що любили Батьківщину не тільки до глибини серця, а й до глибини гаманця. (с). Для появи нового архітектурного напрямку, крім передумов, абсолютно необхідні були дві категорії патріотів – митці і замовники, що бажають відродити національне зодчество. В основу нового стилю лягла схема п’ятичастинної української хати. Коли подивишся на фото, треба добре пошукати ту основу. Одначе ж, вона там є.

До знакових рис стилю належать шестикутні вікна (а також прямокутні великі і напів-коло), такої ж форми портали, вальмові (шатрові), наметові з заломленням дахи, башти, лоджеві фронтони, трицентрові арки, піддашки, кручені колонки, кольорова майоліка, мансарди і псевдо-мансарди, орнамент – рослинний і геометричний, барокові мотиви.

Українці завжди любили природу – кожна хазяйка неодмінно біля своєї хати мала квітник (що значить, кров – і зараз те саме – не знайдеш дачі, будинку в селі, де не було б палісадника) , цей квітник, за умов нового часу, що вимагав площинної побудови – перейшов на стіни у вигляді орнаменту.

Орнамент в УАМ використовувався різний – в залежності від задумки розробника і грошей замовника, але завжди він, як і вся споруда – піддашки, портали, двері, вікна, башточки і колонки несе в собі риси впізнанності навіть для сучасного міського жителя України – неясна мелодія літнього сільського дня у бабусі, рушник, на якому батьки винесли хліб, благословляючи пару на спільне життя, або баченої церкви в стилі козацького бароко, під час однієї з туристичних подорожей у Львів чи Чернігів або і яке-небудь богом забуте містечко…

У Полтаві першим будинком в новому стилі став будинок Полтавського земства – роботи геніального архітектора Василя Кричевського. На початку 20 ст. полтавці задумали справити ювілей «Енеїди» уроженця Полтави, що прославив її – І.П.Котляревського . Намітили собі цілий комплекс подій, пов’язаний як з Енеїдою, так і з письменником і, серед іншого - задумали побудувати новий будинок Полтавського земства.

48

Був оголошений конкурс на найкращий проект, вибрана приймальна комісія, що складалась з авторитетних людей міста і фахових спеціалістів – архітекторів, художників тощо.
В конкурсі взяли участь маститі архітектори, серед них 4 академіки архітектури. А переміг проект, який був практично першою самостійною роботою молодого, йому тоді було тільки 32 роки, Василя Григоровича Кричевського. Цей будинок, 1904 року народження – нині Краєзнавчий музей Полтави, до сих пір являється іконою стилю – настільки він досконалий як з фасаду, так і в середині.

Василь Кричевський – видатний архітектор, етнограф, художник, графік, автор українського герба, патріарх цілої династії видатних митців. Був людиною типу ренесансного – практично універсальною: за що не брався – все виходило шедеврально. Він писав картини, будував архітектурні шедеври (Полтавського земства, будинок Грушевського в Києві, музей Шевченка в Каневі), був художником кіно (оформив «Звенигору» Довженка і ще 11 фільмів).

Відродив килимарство, заснував керамічну школу українських мільйонерів і меценатів Ханенків. Мав найбільшу колекцію української старовини (згоріла в пожежі будинку Грушевських у 1918 р). Був першим ректором Академії Мистецтв в Києві. Його картини перебувають в музеях Н’ю-Йорка, Києва, Харкова, Полтави. Радянська влада змусила його плювати собі в бороду, каятись в «українському буржуазному націоналізмі», практично закреслювати своє життя…. У війну емігрував до Німеччини, а потім до Каракасу, де і помер в 1952 р.

Само собою, ім’я Василя Кричевського радянською владою затиралось, згідно з давньою традицією, що українська культура – це сільська культура, культура вторинна по відношенню до «старшого брата» хоч би це було сто разів не так. Сьогодні на Полтавщині в селі Опішне, котре відоме традиційною українською керамікою, створено музей Кричевського.

Ідея, що називається, витала в повітрі, і майже одночасно з будинком Полтавського земства з’явилось ще 5 будинків, виразно позначених комплексом рис, котрі потім назвуть УАМ (в Полтаві, Львові, Харкові).

За властивій українцям звичці відноситись до власної спадщини як до непотребу, хоч вже давно немає радянської цензури, широкий загал про це явище нічого не знає, наче цілих 40 років архітектурного злету - вирішення благородної мети продовжити лінію неперервності розвитку нашого монументального мистецтва - від Русі до України, не було.

Але як все органічне, УАМ – через тих студентів, яких вчили такі як Віктор Васильович Чепелик, продовжується і зараз. Придивіться і ви побачите його риси і в залізничній будочці на переїзді і в помпезній Арена-сіті в Києві…

49

Закінчення читайте тут

Інформацію зібрано у Інтернет – ресурсах на сайтах присвячених українському архітектурному модерну

Підготувала Людмила Тищенко

 

Напишіть Ваш коментар