ban2

Архітектура України. Частина 5: Готичні дерев'яні церкви України.

Природні умови, спадщина первісного будівництва і впливи з різних культурних осередків оформили вигляд українського дерев'яного зодчества. Лісне багатство України ще із доісторичних часів було основою дерев'яного будівництва. Тоді вже були освоєні різноманітні технічні особливості та будівельні форми. У церковному будівництві християнства в Україні традиційна будівельна практика стала готовою творчою основою для нових будівельних форм. Друга половина XVI — перша половина XVII ст. увійшли до історії архітектури та містобудування на українських землях як період подальшого розвитку усталених традицій й одночасно утвердження нових напрямів розвитку.

1Традиційна течія найяскравіше виступає в українському будівництві, здебільшого дерев’яному, яке вперше вдається простежити за відчутно більшою кількістю пам’яток. Переважна кількість дерев'яних церков постала по селах, де весь будівельний рух проводився самим народом – творцем і носієм будівельної традиції. Не зважаючи на впливи кам'яного будівництва, дерев'яне будівництво затримало в собі характер давнього мистецтва. Дерев'яне сакральне будівництво в Україні звело численні храми ‑ різноманітні за виглядом та технікою.

Унікальність та неповторність архітектурних артефактів безперечна. Переважна більшість дерев'яних церков, капличок, костьолів та синагог є шедеврами готики. На відміну від дерев'яної архітектури інших народів Європи в Україні церкви виконано в техніці зрубу – всі частини будівлі складено з розміщених горизонтально і добре припасованих одне до одного круглих колод або прямокутних брусів.

24Ще одна особливість дерев'яних храмів України – це перекриття головного церковного приміщення не пласкою стелею, а верхом, подібним до башти, зрубом значної висоти. Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури. Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської дерев’яної готики. Своїм доробком у дерев'яному будівництві український народ зайняв своє окреме місце в архітектурно-мистецькій творчості європейських народів!

Широке використання дерева в будівництві було логічним і в побудові костьолів. Зазвичай дерев'яний костьол передував побудові костьолу в цеглі і камені, про що свідчать історичні джерела 14-17-18 століть. Заміна дерев'яних костьолів на кам'яні і цегельні обумовила масове знищення костьолів з дерева. Доклали до цього свій страшний внесок і пожежі, і війни, і недбалість людей. Незначна кількість дерев'яних костьолів України, що дивом дійшли до 21 століття, потребує негайного рятування і перевезення в музеї дерев'яної архітектури, що вже існують у Львові, Києві тощо.

Готичні церкви в селах Хустського р-ну справляють незабутнє враження своїми дерев’яними готичними храмами, а саме мармарошською готикою. Село Данилове було засновано в 1390 році і славилось своїми солекопальнями. Церква в Даниловому є наймолодшою серед готичних храмів Хустського р-ну.
23

Церква Св. Миколая була побудована у 1779 році, навіть зберігся напис над входом про час спорудження: „Року Божого во славу Ісуса Христа 1779-го, 14 травня ”. Навколо церкви розкидані могили: одні з металевими хрестами, інші з дерев’яними, ще інші взагалі без хреста. Поміж інших вирізняється могила з кам’яним хрестом між двома дубами. Поруч з храмом знаходиться двоярусна каркасна дзвіниця. Якоюсь приземкуватою вона здається біля шпилястої красуні)
546

Стоїть церква на пагорбі, плюс ще чималенька висота - 35м, надають споруді величності. Весь храм неначе тягнеться хрестами до неба... зачаровує. Дах споруд вкритий гонтом, що на даний час побачиш нечасто - люблять сучасні реставратори заковувати все у металеву броню...

Крайникове - ще одне село на Хустщині, в якому збереглась готична церква Св.Михайла 1666-68рр. Будівля ховається між гіллям дерев, що ніби захищають її від сторонніх очей.
789

Розміри храму: 25 метрів заввишки і 14 метрів завдовжки. З боків фасади - як взаємодія тесаних дубових площин зрубів і високих схилів вкритих лемехом дахів. Головний зруб об'єднує наву, бабинець і стриману закриту галерею з трикутними прорізами на західному фасаді. Чудовими архітектурно-художніми деталями є могутній одвірок галереї, прикрашений «мотузочком» і датами спорудження, вхідні двері з одвірком, орнаментованим стародавніми символами сонця, з чотирма арками галерея над опасанням, маленькі чотирикутні віконця та здвоєні вікна нави, розкішне завершення вежі з аркадами голосниць та чотирма маленькими шпилями довкола головного шпиля, поряд немає дзвіниці. Дерев'яну каркасну дзвіницю, що колись стояла біля церкви, перенесено разом із дзвонами до православної церкви, збудованої в 1927 році. Улітку 1997 р. церкву повернуто невеликій греко-католицькій громаді.

Наступне село Сокирниця, з третьою дерев’яною красунею. В цьому селі збереглася церква Святого Миколи Чудотворця - друга по віку серед готичних архітектурних пам’яток, що входить до четвірки відомих дерев’яних церков району.
111012

Біля церкви стоїть висока каркасна дзвіниця бойківського стилю зведена в 1770 р. Церква відрізняється від четвірки хустських готичних храмів тим, що вона ширша і нижча.
1415

На стінах церкви — кілька десятків дерев’яних хрестів. За інформацією- давно біля цієї церкви за окрему плату ховали людей. А хрести з їхніх могил прибивали на сам храм.

16Село Олександрівка, окрасою якого є дерев'яна церква св. Параскеви П'ятниці, збудована у XV ст. і перебудована 1753 року. До церковного ансамблю входить дерев'яна дзвіниця XIX ст. Церква в Олександрівки цінна свої унікальним стінописом.

Всі давні храми України, збудовані до ХІХ ст., є переважно тридільними, рідше 5-тидільними. За формою здебільшого нагадують тризуб: три приділи рядком один за одним, по центру найвища баня. Цим українська народна сакральна архітектура відрізняється від «московського» стилю архітектури, де нижня частина храму виглядає як неподільна чотирикутна споруда у формі куба правильного або видовженого (паралелепипеда), а нагорі в неї може бути кілька бань. Не є тризубоподібними за формою дерев'яні тридільні церкви Закарпаття, Буковини та деяких місцевостей Галичини. Це пояснюється впливом готичного римо-католицького стилю архітектури.

Село Діброва Тячівського району. Дерев'яна церква св. Миколи, 1604, XVIII ст., і дзвіниця
17

По долинах річок Ріки та Тереблі готичний стиль заходить в села Негровець, Репинне, Сухий, Рекіти, Тюшка, Обляска, Сойми, Кужбиї Міжгірського району, а також в Івашковиця, Локіть Іршавського району та Новоселиця Виноградівського району.
18

Найцікавіша споруда поселення Негровець — шпиляста дерев'яна святиня - Церква Св. Архангела Михайла XVIII ст., 1818 р.

19

В селі Репинне є пам'ятка архітектури — дерев'яна греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра (ΧVIII ст., мармарошська готика) збудована у 1780 р.

20

Церква св. Петра і Павла, XVIII ст. в с. Сухий. Тризрубна триверха бойківська церква, збудована з ялини, є подібною до церкви в селі Вишка і, можливо, будувалася тими ж майстрами.

21

Церква Св. Миколи Чудотворця, XVI ст., 1751 с. Рекіти.

22

Церква Св. Михайла в с. Івашковиця 1658 р.

23

Церква Введення Пресвятої Богородиці, XVIIІ ст., 1734 с. Локіть.

Закарпатські готичні церкви багато в чому подібні до готичних храмів та дзвіниць румунського і угорського Потисся.
у українських дерев'яних церков збережена відповідність зовнішнього і внутрішнього просторів. Кожен купол дерев'яної церкви відкритий доверху, а не закритий дерев'яним «небом», як у росіян, що не використовували розкриття храму догори в інтер'єрах. Навіть якщо українська дерев'яна церква мала п'ять верхів — вони всі були розгорнуті догори.

Інформація зібрана з Інтернет – ресурсу, на сайтах присвячених архітектурі України

Продовження читайте тут
Початок читайте: частина 1

 

Підготувала Людмила Тищенко

Напишіть Ваш коментар