ban2

Архітектура України. Частина 4: Готика і неоготика України. Початок

Готична архітектура замінила архітектуру романської доби і в свою чергу поступилася архітектурі доби відродження. Сам термін «готика» виник саме в добу Відродження для позначки попереднього періоду розвитку архітектури, аби підкреслити відмінності архітектури, що відродила стилістику архітектури Стародавнього Риму і мала значні відмінності (стильові і конструктивні) від середньовічної архітектури.

Жоден з періодів розвитку європейської архітектури не викликав таких суперечок в оцінках — від неприйняття і осуду до захоплення, вияву приязні і бажання відродити як національну спадщину, значної мистецької вартості, модності. Незважаючи на різні оцінки, готична архітектура ніколи не зникала з обріїв і складових частин західноєвропейської культури. Готичні храми – одні з найефектніших будівель за всю історію світової архітектури, не менш красиві і неоготичні храми, про які також піде мова.

1Костел св. Антонія Падуанського у Лосячи (Тернопільська область, Борщівський район), збудований у 1889 р. із тесаного каменю й не був потинькований.

Фактура кам’яних стін додає церкві віку й робить її схожою на середньовічні будівлі (за іншою версією - у 1896-1906 рр.) на кошти родини Голуховських.

23

Особливої мальовничості споруді, збудованій в стилі історизму (стилізація з використанням романсько-готичних рис), надає відкрите від тиньку мурування стін.Раніше його "родзинкою" був і дах під черепицею, але, на превеликий жаль, у 2008 р. споруду без огляду на її архітектурну цінність перекрили сучасною металочерепицею.

Костьол Різдва Пресвятої Діви Марії у Жабинцях (Тернопільська область, Гусятинський район).
Дехто називає цей храм одним із найгарніших на Тернопіллі. Важко не погодитись – споруда дійсно вражає. А ще вражає той стан, у якому перебуває ця архітектурна перлина. Вмираючий костел в Жабинцях він, справді, великий, незвичайний і неповторний. Шкода, що йому залишилося жити не довго. Збудували його у 1860 році на кошти Казиміра Городиського.

54

Жабинці вперше згадуються у 1592 році. Як і сусідні Коцюбинці, у ХІХ році вони знаходились у власності родини Городиських. У 1860 році Казимир Городиський спорудив у Жабинцях мурований парафіяльний костел, який було освячено у 1872 році під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. У 1906 році експозитура в Жабинцях отримала статус парафії. Тоді ж було розширено і храм, який повторно освятили у 1907 році.

67

Історія руйнування храму почалася після Другої світової війни, коли совіти закрили костел і пристосували його під господарські потреби. В часи Незалежності храм так і не повернули римо-католицькій громаді. Напевне, із-за відсутності тієї самої громади, адже Жабинці - маленьке село з населенням трохи більше 6 сотень мешканців.
Поруч з храмом зберігся пам'ятний знак на честь фундаторів костелу Городиських. Герби Городиських на фасадах костелу. (Більше фото тут)

8Мало яке провінційне містечко України може похвалитись такою ефектною спорудою, як костел Успіння Богородиці у Кам’янці-Бузькій Львівської області (хоча коли споруду будували це місто називалось Кам’янкою-Струмиловою) З фундації Владислава IV Ваза у 1633 році збудували неподалік ринкової площі костел Успення Пресвятої Богородиці неподалік знищеного костелу св. Трійці і св. Духа XV ст. фундації Юрія Струмила, він був дерев'яним, декілька разів пошкоджувався і відновлювався. Остаточно його спалили у 1627 році татари.

Неоготичний храм Успіння Богородиці захоплює з першого погляду своєю величчю і розмірами. Його височезну вежу зараз видно звідусіль. Ще у 1901 році архітектор Теодор Таловський розробив проект парафіяльного костелу для Кам’янки-Струмилової.

9Але його будівництво розпочали лише у 1910 році (щоб звільнити місце для нової споруди, довелося розібрати старий костьол). У 1911 році було освячено наріжний камінь споруди, але майбутнє її будівництво перервала І Світова війнаПід час війни недобудований костел частково зруйнували, тому по її закінченні довелося провести дуже багато будівельних робіт, щоб довести споруду хоча би до довоєнного стану. Освятили костел у 1929 році. 

Як культова споруда костел функціонував 15 років (1929 – 1944). У 1944 році радянська влада закрила храм. Його спочатку зробили зерносховищем, потім – складом, в якому зберігали багато всякої всячини: і меблі, і книги, і паливо-мастильні матеріали.

10У 1969 році пожежа знищила частину вежі костьолу, а в подальші роки споруда продовжувала помалу руйнуватись. Коли у 1989 році костел передали католицькій громаді Кам’янка-Бузької – споруда була вже на третину зруйнованою. Реставрували святиню на кошти римо-католицької церкви та інвесторів-меценатів із Польщі.

В 1996 році костьол став Санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина, а у 1997 році до храму перенесли копію ікони Ісуса Милятинського. Цей образ привезли в Україну з Риму ще у XVII столітті. Кам’янка-Бузький костел Успіння Богородиці, занесений до Реєстру пам'яток України місцевого значення за охоронним номером 846-М.

Хуст (Закарпатська область) Костьол святої Єлизавети. Цей храм почали будувати ще у 13 столітті, а теперішнього (майже) вигляду він набув у 15-му. І це один із найдавніших українських костьолів, хоча нині він є реформаторською (кальвіністською) церквою. Будували його угорці як храм-фортецю: із товстелезними стінами, мурами по периметру й оборонною баштою, яка завершується шатровим верхом, вкритим гонтом. Це чи не єдиний зразок подібної архітектури в країні.

11Костел було побудовано римо-католицькою громадою та освячено на честь Св. Єлизавети. В кін. 15 ст. будівлю церкви було дещо перебудовано та оточено оборонним муром, тому костел відноситься до укріпленого типу храмів. У 1524 р. переважна більшість місцевих жителів прийняли протестанство, тому храм став реформаторським.

Будівля церкви складається з вежі-дзвіниці 15 ст., нефа і з’єднаної з ними апсиди. Дзвіниця має три дзвони: великий – 1587 р., середній і малий -1683 р. Храм має характерні для готики стрілчасті вікна та дверні прорізи.

12Меценатами храму були Дьордь Ракоці, Ганна Лоньоі, Міхай Опофі, які зробили значний внесок у його перебудову та реконструкцію в 17 ст. Також в 1640 р. Іштван Бетлен подарував церкві срібний кубок та чашу.
Протягом 1774-1783рр. було проведено значну внутрішню перебудову церкви: зроблено кам’яну підлогу(збереглася до сьогодні), місця для сидіння, розташований на північній частині верхній ярус і корону храму.

Під час реставрації 2004-2005 рр. на південній стіні були виявлені старовинні розписи 15-16 ст., які успішно відреставрували. На фресках зображено угорських королів Ласло, Іштвана та графа Імре, яких було канонізовано. Під підлогою храму знаходиться поховання (1708 – 1709 рр.). Нині церква Св. Єлизавети – це діючий храм, що належить греко – католицькій громаді міста.

13Статус Костьолу Різдва Божої Матері, Стрий (Львівська область) - пам’ятка місцевого значення, номер: 1179–М
Стиль: неоготика (загальний вигляд), готика (стіни), ренесанс (портал в каплиці). Це справжня готика, якої в Україні залишилося дуже мало. Храм звели у 20 роки 15 століття, але в майбутньому він неодноразово перебудовувався і добудовувався, зокрема його високу вежу звели у 1640-і роки.

Після пожежі у 1640-му році до костелу над головним входом була побудована дзвіниця, яка мала ту же ширину, що і костел. Під час чергової пожежі 1827-го року головний дзвін зірвався з вежі та розбився.

151886-го року сталася остання пожежа, яка в останній раз змінила вигляд костелу. Незабаром почалася відбудова костелу проект якої виконав відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Споруда отримала яскравий вигляд у стилі неоготики з елементами романської архітектури. Ліплене оздоблення зосереджено на головному фасаді, інші фасади залишились аскетичними.

Перед вхідним порталом влаштований ганок з піддашшям на двох колонах. Елементи романського стилю втілені у вигляді трикутного фронтону з характерним ліпним карнизом. У додаток споруда горизонтально членується скатами з червоної черепиці, які зустрічаються у будівлях романської архітектури.

Зправа розташована каплиця епохи ренесансу з закладним вхідним порталом та таблицями з латинськими надписами. Крайні таблиці розташовані над вікнами у десюдепортах, над ними зображені дворянські герби. Фасади костелу світлого теплого кольору, що притаманно неоготичним спорудам, на відміну від похмурих готичних споруд.

1617

Костел залишався діючим і у радянській часи і тому збереглося не тільки внутрішнє оздоблення, а навіть дерев’яні лави. Привертають увагу гарні хрестові склепіння даху. (Більше фото тут)

Костьол святої Ельжбети у Львові чи не найкраще запам’ятовується пересічними туристами після перших відвідин Львова. Це ж полум’яна готика (нехай і неоготика) і це найвищий храм у Львові (висота 85 метрів). Кажуть що його збудували римо-католики, щоб затьмарити греко-католицький собор Святого Юра (1904-1911 рр.). На закладини храму приїжджав сам імператор Франц-Йосип. Але нині це греко-католицька церква святих Ольги та Єлизавети.

20

Неоготичний стиль собору повторює багато елементів готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільчасті вікна, портал з великою трояндою в центрі, внутрішній вертикальний простір. Петро Війтович, якого поляки називали «нашим Фідієм», прикрасив костел скульптурною композицією «Розп'яття з Пристоячими».

 

21

На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони на військові потреби. Під час українсько-польської війни 1918—1919 рр. костел був пошкоджений українською артилерією. На стіні є пам'ятка «Ex obsidione ruthenorum» («З української облоги 6 і 9 березня 1919 року»). (Більше фото тут )

Кам'яний готичний реформатський храм у селі Четфалва Берегівського району, це костел XV століття, що складається з абсиди і нава, обривається високим трикутним фронтоном. Храм побудований з каменю на вапняному розчині, зовні і зсередини обштукатурений і побілений. У плані пам'ятник являє однонавову базиліку з п'ятигранними хором, відокремленим від нави аркою стрілчастої форми.

18Південно-західний кут укріплений кам'яним контрфорсом, перекритий двосхилим дахом крутого ухилу. Хори розташовані у західній і північної стін на дубових різьблених стовпчиках. Дерев'яна стеля розбита на кесони. Над древнім кам'яним костелом височить гострий шпиль дзвіниці. Тільки при детальному огляді можна побачити, що споруди стоять окремо одна від одної. Дзвіниця була побудована в XVIII столітті біля готичного костелу. Він з'явився тут на триста років раніше.

Зовнішній вигляд кам'яного храму не викликає особливого захоплення через простоту форм, проте всередині все інакше. Стеля кірхи зроблена з деревини. Вона ділиться на 60 кесонів (квадратів), розписаних рослинним стилізованим орнаментом. Тесляра, який створив цей шедевр, звали Шандор Ференц. На одному кесоні він зобразив рубанок, а на іншому висік дату. А ім'я художника, який працював над розписом, залишилося невідомим. 

Ефектність стелі створюється завдяки поєднанню матового чорного, білого і золотавого тонів квадратів. Шістдесят окремо розписаних кесонів дивним чином складаються в дивну картину. Цю стелю можна порівняти з української спідницею-плахтою, кожен квадратик якої наповнений традиціями і естетикою України і несе бачення народом духовності і навколишнього світу.

19В Україні четфалвінська дзвіниця є однією з найбільш високих. За формою вона нагадує оборонну вежу. Її по праву називають шедевром дерев'яної української архітектури. Основу каркасної конструкції складають шістнадцять опор, зв'язки і розкоси. Завдяки точним інженерним розрахункам дзвіниця виглядає дуже гармонійно і красиво. Дивним є той факт, що дзвіниця стоїть на землі без фундаменту. Повені, що зруйнували безліч закарпатських будинків, обійшли стороною трьохсотрічну дзвіницю.

Продовження читати тут

Інформація зібрана з Інтернет – ресурсу, на сайтах присвячених готичній архітектурі України

Початок у частині 3 читати тут

 

Підготувала Людмила Тищенко

Напишіть Ваш коментар